• в якому місті та за яких умов необхідно провести таку процесуальну дію.
Звичайно, пред'явлення для впізнання у судовому розгляді набуває певних труднощів, що викликані умовами судового розгляду. Але порядок його проведення повинен відповідати вимогам ст.ст. 228, 230, 231 КПК України, які передбачають його проведення на досудовому розслідуванні. Передусім пред'явленню для впізнання повинен передувати ретельний допит особи, яка буде впізнавати, щодо звичайних і особистих ознак предметів (форма, вага, колір тощо, наявність дефектів, подряпин, інших відмінних ознак) або загальних чи специфічних ознак особи, які запам'ятав допитуваний (зріст, фактура, колір волосся та очей, шрами, відсутність кінцівок, зубів, голос тощо).
Сторона повинна звернути уваги суду на дотримання ідентифікаційної суті пред'явлених суб'єктів і об'єктів до впізнання: особа або предмет пред'являються у групі не менше трьох таких самих об'єктів чи суб'єктів, які повинні мати однакові загальні ознаки (зріст, фігура, колір волосся, одяг осіб або предмети, подібні з найменування, призначення, розмір, форми та інше); також за умови для нормального сприйняття суб'єктом, впізнання під час вивчення ним пред'явлених об'єктів чи суб'єктів, не відволікати його запитаннями, які ставляться після відповіді впізнаючого. Тільки після цього уточнюється, за якими конкретно ознаками ця особа впізнала предмет або фізичну особу, чи немає у нього сумнівів, а якщо є, то чим вони викликані.
Участь сторін у судовому огляді на місці спрямована на одержання й уточнення інформації про обставини, за яких вчинено правопорушення. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних (ст. 361 КПК України).
Клопотання про проведення огляду місця події порушується у випадках, коли:
• у суді виникли нові обставини, які з'ясувати можна лише на місці;
• окремі обставини не можуть бути правильно усвідомлені без ознайомлення з ними на місці;
• дані, що знаходяться у сторони (протокол огляду, схеми, фотозйомки), викликають запитання, на які немає відповіді;
• дані про місце події, відображені в матеріалах досудового розслідування, можуть неоднозначно сприйматися учасниками процесу або неоднозначно сприймаються ними при дослідженні їх у суді;
• слідчим не було проведено огляду речей на місці, хоча, як з'ясувалося у судовому розгляді, необхідно було його провести.
При заявленні клопотання про здійснення огляду на місці сторона повинна зазначити, у зв'язку з якими обставинами виникла необхідність у такій процесуальній дії, її мета, коло учасників, час, місце проведення огляду та необхідність використання науково-технічних засобів.
При цьому необхідно зважати не тільки на загальну мету, яка необхідна для проведення огляду (оцінка всіх або частини обставин на місці, визначення, які деталі стабільні, а які змінилися після вчинення злочину), а й конкретні цілі: можливість використати його результати для перевірки версій, що виникли у суді, показань потерпілих і свідків для кращого усвідомлення окремих обставин справи.
Сторони також можуть клопотати про залучення за необхідності у цій процесуальній дії відповідних спеціалістів (криміналіста, експерта, автотехніка тощо), якщо виникає потреба у спеціальних знаннях.
Огляд на місці здійснюється за правилами, передбаченими для огляду під час досудового розслідування (ст.ст. 237, 238, 239 КПК України).
На місці пригоди сторони мають право:
• ставити перед судом питання щодо його меж;
• з дозволу суду ставити запитання, що стосуються обставин на місці, обвинуваченим, потерпілим, свідкам, експертам, спеціалістам, іншим учасникам огляду;
• звертати увагу суду та учасників огляду на всі обставини, які, на його погляд, мають значення для справи;
• турбуватися про необхідність технічного аудіо- чи відеозапису огляду. Представлені сторонами речові докази у ході судового розгляду оглядаються судом, передаються для огляду іншій стороні, а за необхідності - іншим учасникам кримінального провадження. Представляючи речовий доказ суду, сторона звертає його увагу на певні обставини, що мають доказове значення, ставить запитання у зв'язку з цим свідкам, експертам, спеціалістам тощо (ст. 357 КПК України). Метою огляду речових доказів є визначення:
• відношення предмета до вчиненого кримінального правопорушення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 7. Приємного читання.
