МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Актуальні питання кримінального процесу України


Глава 12. Особливості міжнародного співробітництва під час кримінального провадження



Загальні положення міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні


Міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні є невід'ємною складовою належної реалізації його завдань. Значення такого співробітництва важко переоцінити, адже саме за допомогою спільних дій різних держав-членів міжнародного співтовариства відбувається ефективне забезпечення невідворотності покарання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні досить тривалий час не мало нормативного врегулювання у кримінально-процесуальних нормах. Ситуація змінилася із прийняттям Закону України від 21 травня 2010 року № 2286-УІ "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)". Згідно з цим Законом зазначені зміни стосувалися лише кримінальних процесуальних відносин в сфері екстрадиції. Разом з тим зазнали змін і повноваження прокурора із здійснення нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, згідно до якими прокурор уповноважений: 1) давати письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини, у тому числі щодо видачі особи (екстрадиції); 2) перевіряти перед направленням вищому прокурору документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), (прокурор повертає їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо вважає їх необґрунтованими або такими, що не відповідають вимогам міжнародного договору України чи іншого акта законодавства України); 3) доручати органам дізнання проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили злочини за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави.

Наступне удосконалення чинного законодавства пов'язане з прийняттям Закону України від 16 червня 2011 року № 3529-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах", на підставі якого КПК України 1960 року було доповнено нормами, які містили новели, зокрема:

• 1) можливість застосування телефонної конференції та відеоконференції при проведенні слідчої дії; 2) відшкодування витрат, пов'язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України; 3) інформування про злочини; 4) створення та порядок діяльності міжнародних слідчих груп; 5) присутність представника компетентного органу іноземної держави під час виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу; 6) надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах; 7) перейняття кримінального переслідування. Цим Законом було розширено коло повноважень прокурора, а саме: 1) доручати проведення телефонної або відеоконференції;

• 2) зобов'язаний інформувати центральний орган України щодо міжнародної правової допомоги для вирішення питання про передачу інформації компетентним органам відповідної держави, якщо під час виконання своїх безпосередніх обов'язків щодо провадження у кримінальних справах ним встановлено дані про ознаки злочину, вчиненого на території іноземної держави; 3) винесення Генеральним прокурором України або його заступником постанови на підставі угоди з компетентним органом іноземної держави про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України та про участь прокурора, представників органу дізнання і досудового розслідування України у міжнародній слідчій групі, створеній в іноземній державі;

• 4) погоджувати доручення органів дізнання та досудового розслідування про міжнародну правову допомогу і перейняття кримінального переслідування або з власної ініціативи звертається з такими дорученнями в порядку, встановленому КПК України;

• 5) доручати органам дізнання та досудового розгляду виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу, перевіряти повноту і законність проведених слідчих та інших процесуальних дій.

Чинний КПК України більш детально розглядає регламентування та нормативне врегулювання кримінальних процесуальних відносин, пов'язаних із міжнародним співробітництвом. Зазначений напрям кримінальних процесуальних відносин урегульований Розділом IX "Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження", який містить п'ять глав: Главу 42 - "Загальні засади міжнародного співробітництва", Главу 43 - "Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій", Главу 44 - "Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)", Главу 45 - "Кримінальне провадження у порядку перейняття", Главу 46 - "Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб".

При цьому необхідно пам'ятати про специфіку нормативного врегулювання цих правовідносин, адже вони насамперед виходять із положень міжнародних договорів України. Так, ст. 9 Конституції України зазначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Саме тому згідно з ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України. Водночас зауважимо про пріоритетність положень міжнародних договорів порівняно з національним законодавством України. Про це вказує законодавець у ч. 4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми КПК України суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Також у ч. 4 ст. 4 КПК України зазначено, що при виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення КПК України. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України - за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.

Основою міжнародного законодавства з цих питань є багатосторонні (конвенції та додаткові протоколи до них) та двосторонні договори.

До міжнародних багатосторонніх договорів України за основними напрямами міжнародного співробітництва під час кримінального провадження належать:

• Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року, а також Додатковий протокол від 15 жовтня 1975 року та Другий додатковий протокол від 17 березня 1978 року до цієї Конвенції;

• Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року, а також Додатковий протокол від 17 березня 1978 року та Другий додатковий протокол від 1 листопада 2001 року до цієї Конвенції;

• Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 року;

• Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року;

• Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Протокол від 29 березня 1997 року до цієї Конвенції.

Водночас у певних сферах міжнародного співробітництва використовуються й інші спеціальні багатосторонні договори України щодо боротьби з конкретними видами злочинів, зокрема:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами

  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття

  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел