Поєднання принципів інтеграції та децентралізації в діяльності органів місцевого самоврядування (на прикладі Бельгії). Ефективний державний контроль діяльності місцевої влади можливий лише за умов чіткого розподілу повноважень між органами управління різних рівнів та оптимального механізму формування органів місцевої влади. Як показує досвід демократичних країн світу (Польща, Ьраїпь, Швеція, Франція, Канада), такий механізм має спиратись на традиції державотворення. Іноді центральна влада неспроможна виконувати свої повноваження через політичну кризу чи конфлікти (наприклад урядова криза Бельгії 2009-2010 pp.), а місцева влада працює злагоджено й ефективно. Науковці, політики, громадяни обговорюють зміни виборчої системи, зміни адміністративно-територіального устрою, які могли б створити спроможну місцеву владу та зміцнити парламентаризм у країні. У демократичному світі при формуванні як МС, так і національних парламентів не застосовується якась одна універсальна система, існує ряд спільних принципових рис, які характеризують єдині підходи до її організації. їх потрібно знати для того, щоб врешті сформувати в Україні спроможну систему місцевої демократії та ефективну центральну владу.
Показовим є приклад Бельгії – країни, що поєднує демократичні конституційні засади в парламентській монархії, яка функціонує за принципом представницької демократії.
Усі провінції в Бельгії поділені на виборчі округи – “дистрикти”. У провінції Ено їх 15, і вони об'єднують 69 комун із 7 адміністративних районів. У кожному окрузі провінції політична партія представляє свій список. Єдиний список партій у виборах до ради провінції складається з 15 окружних. За 30 днів до виборів виборчі списки вже не можна змінювати, принцип заміщення депутатів, які вибули, іде за черговістю розміщення у списку. Позбавити депутатського мандата може лише суд, рішення якого зачитується на засіданні провінційної ради. Після законодавчих змін 2006 р. депутат, що вийшов з партії, за списками якої обраний, позбавляється депутатського мандата. Політичні партії Бельгії мають регіональний характер – є валлійські та фландрійські.
У бельгійському законодавстві два види голосування: за весь список партії або за окремого чи кількох кандидатів у списку однієї партії. Кількість радників (депутатів. – Авт.) у Раді визначається залежно від кількості населення.
Отже, вищевикладені принципи та інструменти широко застосовуються у практичній діяльності більшості країн Європейського Союзу. Реалізація принципу ефективності та результативності щодо підготовки фахівців у сфері місцевого самоврядування нині широко використовується у європейських країнах. Ще на початку XX ст. відбулися глибокі та кардинальні зміни в соціальному та економічному розвитку суспільства, які призвели до появи нової професії спеціаліста з розвитку місцевих спільнот, а потім і до відповідного напряму в світовій соціальній науці.
Підготовка фахівців у галузі місцевого самоврядування зумовлена життєвою необхідністю перехідного періоду, коли перед суспільством постала проблема неспроможності державних владних інститутів упоратися з тягарем соціальних, економічних та інших питань забезпечення життєдіяльності населення на місцях. Потрібні були фахівці, спроможні допомогти людям опанувати нову систему соціальних цінностей, пристосуватися до нового формату діяльності та співпраці, забезпечити формування почуття відповідальності за виконання загальної справи.
Дані спеціалісти працюють у муніципалітетах або в організаціях, які утворюються при місцевих органах влади. В більшості випадків спеціаліст із розвитку місцевих спільнот сам не приймає рішень та не наділяється будь-якою адміністративною владою. Його робота складається з двох основних моментів:
• 1. Роботи з людьми (організація людей, продаж ідей, пошук і мобілізація соціальних ресурсів муніципального розвитку).
• 2. Аналітичної діяльності.
Ще одним фактором, який відіграє вирішальну роль у результатах діяльності такого фахівця, є його вміння працювати та знаходити компроміси з різними людьми, незалежно від їх статусу, освіти, особистісних характеристик.
Одним із перспективних напрямів у європейських країнах, яким опікуються вищезгадані фахівці, є розвиток мережі місцевих агентств у справах державно-приватного партнерства. Агентства призначені пожвавити ділову активність громадян шляхом підтримки й розвитку місцевих підприємств, відіграючи роль проміжної ланки між державними і приватними установами та громадою. їхня функція полягає у полегшенні доступу до капіталу, технічної або професійної допомоги. Зазвичай агентства у справах місцевого державно-приватного партнерства утворюються об'єднаннями місцевих підприємців, профспілок та органами влади разом із організаціями, що діють на певній адміністративній території. Як правило, дані агентства включають органи муніципальної влади, органи самоврядування округу і приватні торгові палати. Іншими учасниками є заклади професійної підготовки, профспілки, приватні фундації тощо.
У деяких країнах Європи на регіональному рівні існують координуючі органи, так звані Регіональні Ради Розвитку. У країнах з виборним проміжним рівнем самоврядування призначений представник контролює дотримання державної політики на даному регіональному рівні.
У багатьох європейських країнах діють також агенції регіонального розвитку. Це установи, які визначають галузеві або соціально-економічні проблеми розвитку території, обирають певну групу можливостей або методологій для розв'язання цих проблем і сприяють розробці та реалізації проектів, що максимально усувають наявні проблеми. Розрізняють агенції, що існують у структурі місцевих і регіональних органів влади, та агенції, створені за ініціативою місцевих і регіональних органів влади. Агенції регіонального розвитку працюють через широке залучення громадськості до консультацій та співпраці з органами місцевого та регіонального управління. У різних країнах вони мають різні організаційно-правові форми:
• неприбуткові підприємства (Данія, Литва, Румунія, Польща);
• неприбуткові організації (Угорщина, США, Болгарія);
• ТОВ (Швеція, Німеччина);
• ВАТ (Ірландія, Італія, Греція, Нідерланди);
• акціонерні компанії (Словаччина, Португалія);
• інституції державно-приватного партнерства (Англія, Бельгія).
В агенціях, які створені органами місцевої чи регіональної влади, наприклад в Іспанії, Німеччині, Болгарії, Франції, головує виборна посадова особа, а бюджет повністю забезпечується місцевими органами влади. Але ключовим принципом діяльності агенцій регіонального розвитку є їх аполітичність, тобто вони завжди стоять осторонь політичних “амбіцій” – є “нейтральним майданчиком”.
Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії“ на сторінці 2. Приємного читання.
