З огляду на зазначене глибоке розуміння функцій державної території розкриває як напрями і види державної діяльності, так і сукупність засобів вирішення державних завдань і досягнення цілей держави, практичний прояв її соціального призначення. Лише в межах державної території держава та органи публічної влади можуть найбільш оптимально розв'язувати відповідні проблеми державного значення. Тобто у функціях проявляються як соціально обумовлена роль, яку покликана виконувати територія на тому чи іншому історичному етапі свого розвитку, так і напрями й види державної діяльності. Саме тому деякі функції території зумовлені загальними функціями держави. Так, наприклад, функцію захисту прав і свобод людини та громадянина, забезпечення правопорядку покликані виконувати так чи інакше всі органи держави, її найбільш повній реалізації повинен бути підпорядкований увесь механізм держави. Тим часом функція території, пов'язана із забезпеченням та захистом прав і свобод громадян, може проявлятися у створенні територій зі спеціальним правовим статусом, таких як території проживання національних меншин та корінних народів, утворенні відповідних територіальних автономій, територій консульських округів тощо, в межах яких встановлюються певні гарантії та пільги для певних груп громадян.
Так, саме економічна функція держави – це кардинальний, постійний напрям і вид (сторона) діяльності держави в економічній і суміжних з нею сферах, зумовлений об'єктивними потребами розвитку в суспільстві ринкових відносин, тоді, наприклад, як функції території у спеціальній (вільній) економічній зоні детерміновані тим, що СЕЗ/ВЕЗ – це, як правило, частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності, податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм. Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ/ВЕЗ) різних функціональних типів, зони підприємництва та партнерства, цільові програми регіонального розвитку і території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності широко використовуються у світовій господарській практиці для розв'язання різномасштабних соціальних і господарських завдань.
Свої функціональні особливості мають території з різними правовими режимами, наприклад території закритих адміністративно-територіальних одиниць, території введення надзвичайного або воєнного стану; території прикордонних зон; території проведення антитерористичних операцій; природоохоронні території тощо, створення яких, у свою чергу, детерміновано необхідністю здійснення певних функцій держави. Саме тому функції території доцільно визначати як основні напрями або види (форми) використання та реалізації геополітичного, господарсько-економічного, духовно-культурного, інформаційного та іншого потенціалів території як цілісної системи, необхідні для вирішення певних завдань та досягнення цілей, поставлених суспільством перед державою в даний момент і на перспективу.
До числа основних функцій території держави доцільно відносити геополітичну, господарсько-економічну, соціальну, духовно-культурну, екологічну функції (з числа її об'єктних функцій); захисту державного суверенітету і національної безпеки, забезпечення й захисту життєдіяльності населення, прав та основоположних свобод людини і громадянина, організації діяльності органів публічної влади (з числа її суб'єктних функцій); інформаційну, комунікативну, забезпечення простору для дії нормативно-правових актів, стабілізаційну, контрольну та інші функції (з числа її технологічних функцій) тощо.
Попри важливість онтологічного, гносеологічного, системного та функціонального аналізу, генетичних витоків феномену державної території, варто звернути увагу і на аксіологічні (ціннісні) аспекти відповідної проблематики. За винятком окремих публікацій, вони не були предметом спеціальних наукових досліджень. Тим часом крізь призму саме ціннісних засад можливе усебічне, комплексне розуміння такого унікального явища, як територія; при цьому, звичайно, не можна не враховувати максимально різнопланові, багатоаспектні характеристики території як природно-географічного, господарсько-економічного, соціополітичного та, звичайно, правового явища. Утім, за всієї важливості цих підходів не можна не враховувати, що поряд із публічно-владною є ціннісна, свого роду, “олюднена” складова в правових характеристиках державної території. В її основі – розуміння тієї обставини, що в історичному, так би мовити, генетичному плані будь-яка територіальна організація держави починається не з територіального облаштування публічних органів влади, а з розподілу населення за територіальною належністю, з територіальної коренізації людей (з утвердженням державно організованого суспільства). У цьому аспекті “присутністю” людини та громадянина в системі територіальної організації суспільства та (потім уже!) держави зумовлюються надзвичайно важливі, вихідні ціннісні начала територіальної організації як конституційно-правового та державно-управлінського явища.
“Цінність” – поняття універсальне та багатовимірне. Формування ціннісних підходів до того чи іншого явища (об'єкта) потребує генерування оцінки об'єкта відповідно до обраного масштабу та критеріїв певної корисності, об'єктивної та (або) суб'єктивної необхідності, політичної та (або) економічної доцільності тощо. Явища, які потрапляють у сферу конституційно-правового впливу – а відносини територіальної організації суспільства та держави саме такі – набувають у цьому разі в тому числі й якості конституційної цінності. Це дає змогу знайти у сфері конституційного регулювання відповідних відносин деякий ідеалізований зліпок (модель) аксіологічних конституційних начал, які мають нормативне відображення в конституційному законодавстві.
Підтвердженням дієвості, у тому числі важливого інструментального значення ціннісних начал у конституційному закріпленні територіальної організації держави, є особливості не тільки господарсько-економічних, соціокультурних, національно-історичних, а й юридичних характеристик території.
Ціннісні характеристики території як конституційної категорії, вважає М.Бондар, важливі і в тому розумінні, що самі по собі цінності – не тільки загальнотеоретична, доктринально-гносеологічна категорія, це і категорія чинного права. Особливості нормативно-правових характеристик режиму державної території детермінуються в цьому контексті як конституційно-правовими властивостями, які витікають із національної конституції як акта особливого роду, так і особливостями дії у відповідній національній правовій системі загальновизнаних принципів та норм міжнародного права і міжнародних договорів, які охоплюють відповідну (державно-територіальну) проблематику.
При цьому специфіка нормативної енергії конституційно-ціннісних характеристик державної території (як правової категорії) є такою, що існують різні форми її прояву – від нормативних величин найвищого, абстрактного рівня (це насамперед загальні принципи, декларації, які належать, наприклад, до характеристик державної території в системі основ конституційного ладу) до більш конкретних, у тому числі статусних характеристик окремих суб'єктів територіальної організації суспільства та держави. На це вказує історія формування й розвитку конституційно-правового інституту державної території.
Територія як об'єкт конституційно-правового регулювання в узагальненому вигляді, – із урахуванням запропонованого М.Бондарем підходу до розуміння державної території як конституційної цінності, – може бути представлена крізь призму таких конституційно-правових та державно-управлінських інститутів, кожний із яких віддзеркалює певний вимір ціннісних характеристик державної території.
Це, по-перше, інститути конституційного ладу, в яких отримує закріплення насамперед територіальне верховенство держави. У сучасному конституційно-правовому та державно-управлінському розумінні інституту територіального верховенства тією чи іншою мірою проявляються двоєдині характеристики території – imperium (повна та виключна, суверенна влада держави на всій своїй території) та dominium (суверенне володіння, розпоряджання територією як матеріальною основою держави, яка включає в себе не тільки сушу, а й внутрішні води, територіальне море та повітряний простір).
По-друге, інститути територіальної організації державної влади, які передбачають, насамперед, вирішення питання про форму державного устрою (федерація чи унітаризм), а також систему адміністративно-територіального поділу держави (види та рівні адміністративно-територіальних одиниць, особливості їх взаємовідносин тощо).
По-третє, інститути територіальної організації муніципальної влади, що передбачає необхідність вирішення таких конституційно значущих питань, як: установлення територіальних основ (меж) здійснення місцевого самоврядування; регламентація відповідної територіальної організації як матеріальної основи розвитку місцевого господарства, сфери вирішення питань місцевого значення тощо.
По-четверте, компетенційно-територіальні інститути, які стосуються установлення порядку вирішення питань територіальної організації держави та місцевого самоврядування, володіння, користування та розпоряджання землею на федеральному, регіональному, місцевому (муніципальному) рівнях, зміни внутрішніх (адміністративно-політичних) кордонів між територіальними суб'єктами держави тощо.
Нарешті, по-п'яте, це соціально-територіальні інститути правового статусу людини і громадянина, в яких отримують своє втілення особистісні начала територіальної організації суспільства і держави, які характеризують, зокрема, забезпеченість та механізми реалізації прав і свобод людини та громадянина за місцем проживання, рівень соціально-територіального (муніципального, регіонального) рівноправ'я.
Безумовно, зміст, рівень зрілості кожного з відповідних інститутів має суттєві особливості в окремих національних конституційних та державноуправлінських системах. Кожний із цих інститутів мас власні координати ціннісного виміру конституційної категорії державної території та займає особливе місце в єдиній системі гарантування публічно-владних та приватноправових начал територіальної організації держави.
Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою“ на сторінці 3. Приємного читання.
