Кіпр

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Конституція, прийнята Парламентом 16 серпня 1960 р., із наступними поправками і доповненнями, реально діє лише в південній частині країни, де проживають греки-кіпріоти.

Адміністративно-територіальний поділ

Республіка Кіпр поділяється на 6 районів:

• Нікосія – частково управляється Турецькою Республікою Північного Кіпру,

• Кіренея – повністю управляється Турецькою Республікою Північного Кіпру;

• Ларнака – невелика частина управляється Турецькою Республікою Північного Кіпру;

• Лімасол;

• Пафос;

• Фамагуста – велика (північна) частина управляється Турецькою Республікою Північного Кіпру.

Райони діляться на муніципалітети та громади. Представницькі органи муніципалітетів – муніципальні ради, представницькі органи громад – громадські ради.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – президентська. За формою правління – республіка.

Особливість Конституції – забезпечення фіксованого кількісного представництва: 70% греків і 30% турків у всіх урядових органах.

Глава держави

Глава держави Кіпру – Президент Республіки. У 1960 р. Конституція Кіпру визначила президентську форму правління з незалежними виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади разом зі складною системою стримувань і противаг, включаючи пропорційну систему захисту інтересів турків-кіпріотів. Наприклад, виконавчу владу очолює грек-кіпріот, водночас віце-президентом стає кіпріот-турок, їх обирають на п'ять років і кожен має право вето на певні законодавчі чи виконавчі рішення. Відтак Республіка Кіпр – президентська республіка.

Законодавча влада

Законодавча влада здійснюється Палатою представників, до складу якої входять 56 греків-депугатів (за турками-кіпріотами зарезервовано 24 депутатських місця), що обираються шляхом роздільного, прямого, загального і таємного голосування на п'ятирічний термін. Повноваження Парламенту обмежені: так, Уряд не підзвітний у своїй діяльності Палаті представників, яка не має права за своєю ініціативою ставити питання про довіру Раді міністрів. Законодавча ініціатива в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики належить Уряду.

Законодавча ініціатива з питанням внутрішньої і зовнішньої політики належить Уряду на чолі з Президентом та віце-президентом. Рада міністрів не підзвітна у своїй діяльності Палаті представників, що не має права ставити за своєю ініціативою питання про довіру Уряду.

Виконавча влада

Найвищий орган виконавчої влади – Рада міністрів, очолювана Президентом і віце-президентом. До її складу входять 11 міністерств. Крім того, в Раду входять міністр при Президентові і заступник міністра внутрішніх справ. Виконавча влада, здійснювана Радою міністрів, поширюється на такі сфери: управління і контроль, керівництво загальною політикою, включаючи зовнішньополітичну діяльність, оборону і безпеку, координацію роботи всього державного апарату, підготовку бюджету перед внесенням його до Палати представників тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кіпр“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр
  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща