Ірландія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Ірландська Республіка включає 26 графств, що входять до складу історичних провінцій Ірландії Ленстера, Манстера і Коннахта, а також графства (Каван, Донегол і Монахан), що належать до провінції Ольстер. У політичному відношенні з 1921 р. відділено шість графств провінції Ольстер, що складають Північну Ірландію. За 1922-1949 pp. Ірландія входила в Британську співдружність націй. До 1937 р. офіційно називалася Ірландська вільна держава, за 1937-1949 pp. – Ейре. У 1949 р. була проголошена Ірландська Республіка, і зв'язок з Британською співдружністю припинився.

Графства Ірландії, об'єднані в провінції:

• Ольстер об'єднує дев'ять графств на півночі острова. Шість із них – Антрім, Арма, Даун, Фермана, Лондондеррі і Тайрон – входять до складу Північної Ірландії, інші – Каван, Донегал і Монахан є частиною Республіки Ірландія;

• Ленстер розташований на сході острова і включає в себе графства Карлоу, Дублін, Кілдер, Кілкенні, Леїш, Лонгфорд, Лаут, Міт, Оффалі, Західний Міт, Вексфорд і Уіклоу;

• Манстер розташований на півдні Ірландії. Складається з графств: Керрі, Клер, Корк, Лімерик, Тіпперері і Вотерфорд;

• Коннахт розташований на заході і об'єднує графства Голуей, Літрім, Мейо, Роскоммон і Слайго.

Традиційні графства Дублін і Тіпперері розділені на кілька адміністративних графств. Тіпперері управляється як два підсуб'єкти: Північний Тіпперері і Південний Тіпперері, а Дублін складається з міста-графства Дублін та адміністративного графства Дан Лері – Ратдаун, Південний Дублін і Фінгал (графство). Статус міста, крім Дубліна, мають Голуей, Корк, Лімерик, Вотерфорд і Кілкенні.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Президент обирається шляхом прямих виборів строком на сім років з правом одного повторного переобрання. Формально належить до законодавчої влади; виконує загалом представницькі та церемоніальні функції; має право розпуску Нижньої палати Парламенту (за вимогою Прем'єр-міністра).

Переобрання тієї самої особи на президентський пост допускається один раз. Повноваження Президента визначені Конституцією. За порадою Уряду або його голови він скликає і розпускає Парламент; при втраті Урядом підтримки більшості Палати представників Президент може оголосити про проведення нових загальних виборів. Він призначає вищих посадових осіб держави.

Глава держави є головнокомандувачем збройних сил. Президент бере участь у законодавчому процесі – підписує закони. Він може також направити Верховному суду буць-який законопроект для перевірки його відповідності Конституції. При здійсненні деяких своїх конституційних правочинів Президент користується допомогою і консультаціями Державної ради, яка формується ним із числа колишніх президентів, членів Уряду, верховних суддів.

Законодавча влада

Парламент Ірландії (Ерахтас) – вищий представницький і законодавчий орган Ірландської Республіки. До складу Ерахтасу входять: Президент Ірландії, дві палати Парламенту: Дойл Ерен (Нижня палата), Сенат Ерен (Верхня палата). Термін повноважень – 5 років.

Ерахтас налічує 226 депутатів, з яких 60 – сенатори, а 166 депутатів – “Тахте Дойл”, депутати Нижньої палати, що обираються на той самий термін шляхом загальних прямих виборів за системою пропорційного представництва. Парламентські сесії повинні скликатися принаймні один раз на рік. Засідання зазвичай публічні, однак на вимогу 2/3 депутатів палата може провести закрите засідання. Кожна палата з числа своїх членів обирає голову і його заступника. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів.

Права палат неоднакові. Палата представників контролює діяльність відповідального перед нею Уряду. Будь-яка міжнародна угода, в якій стороною виступає держава, має вноситися на її розгляд. Якщо міжнародна угода зачіпає державні фінанси, без схвалення Палати представників вона не може набрати чинності. Палата представників має пріоритет і у сфері законодавства. Фінансові законопроекти передаються в Сенат тільки у разі їх прийняття Палатою представників. Буць-який інший законопроект (нефінансового характеру) після першого обговорення на пленарному засіданні будь-якої з палат передається в комісію для розгляду. Комісія ретельно працює над законопроектом, потім знову направляє його в палату. Прийняття законопроекту, схваленого палатою представників, Сенат може відстрочити на 180 днів. На вимогу більшості членів Сенату і 1/3 членів Палати представників Президент може винести прийнятий Нижньою палатою законопроект на референдум. Інших підстав для проведення референдуму (крім всенародного голосування поправок до Основного Закону) Конституцією не передбачене.

Сенат може дати рекомендації (не вносячи поправки) до фінансових законопроектів і вони повинні бути прийняті протягом 21 дня, тоді як нефінансові законопроекти – протягом 90 днів.

У питаннях законодавства Конституція передбачає, що Сенат Ерен не може відкласти на невизначений термін прийняття законодавчих актів. Законопроекти про внесення поправок до Конституції і фінансове законодавство можуть бути внесені тільки після розгляду їх у Палаті представників (Дойл Ерен).

На додаток до своєї законотворчої роботи, кожна палата може розглядати і критикувати політику Уряду та адміністрації. Однак Дойл Ерен є палатою, з якої Уряд (виконавча влада) формується і за яке вона несе відповідальність.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірландія“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія
  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща