Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

Допит особи за запитом компетентного органу іноземної держави може проводитися за її місцезнаходженням в Україні у режимі відео - або телефонної конференції, за обов'язкової присутності слідчого судді, якщо це викликано необхідністю забезпечення безпеки цієї особи, неможливістю ЇЇ прибуття до органу іноземної держави чи іншими, визначеними слідчим суддею (судом) підставами (ст. 567 КПК). При цьому, допит у такий спосіб може виконуватися у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, в якій він не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод.

Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити участь перекладача під час проведення відео або телефонної конференції.

Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі.

Протокол допиту та носії відео або аудіо інформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони.

Участь адвоката в кримінальних провадженнях із залученням форм міжнародного співробітництва здійснюється у відповідності до положень закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", загальних правил участі захисника, представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного позивача у кримінальному провадженні та прав свідка на надання правової допомоги під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій (ст.ст. 45-54,58, 63, п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК), з урахуванням вимог статей глави 43 КПК, присвяченої регулюванню міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій. Так, за п. 2 ст. 581 КПК особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу, має право мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;

Ухвала слідчого судді про тимчасовий арешт особи, яка розшукується іноземною державою у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення і затримана на території України, а також про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) може бути оскаржена в апеляційному порядку захисником заарештованої особи (ч. 7 ст. 383, ч. 9 ст. 584 КПК).

Згідно ч. 2 ст. 588 КПК спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення в повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі.

Рішення про видачу особи (екстрадицію), яке приймається щодо підозрюваних, обвинувачених Генеральним прокурором України, а щодо підсудних, засуджених - Міністром юстиції України або уповноваженою ними особами, може бути оскаржено захисником особи, стосовно якої воно прийняте, до слідчого судці. За участю захисника у такому випадку здійснюється і розгляд скарги, а постановлена за його результатами ухвала слідчого судді, захисником може бути також оскаржена в апеляційному порядку (ст. 591 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 603 КПК, особа має право користуватися правовою допомогою захисника при розгляді судом питання про виконання в Україні вироку суду іноземної держави, за яким вона була засуджена.

7.16. Особливі порядки провадження щодо кримінальних проступків та в суді присяжних. Участь адвоката в таких формах кримінальних проваджень.

Введення нового терміна "кримінальні проступки" передбачає особливу процедуру проведення досудового розслідування та кримінального провадження в цілому.

Кримінальні проступки найближчим часом будуть визначені у спеціальному законі України про кримінальні проступки, однак закріплення у КПК положень щодо особливостей їх досудового розслідування і судового розгляду вказує на реальність їх появи у майбутньому (пп. 4, 7 ст. З, ст. 215, ст.ст. 298-302 гл. 25, ст.ст. 381,382 § 1 гл. 30 КПК).

В перспективі кримінальним проступком може стати передбачене законом України про кримінальні проступки діяння (дія або бездіяльність), що не містить великої суспільної небезпеки, вчинене осудною особою, яка досягла на момент вчинення проступку 16-річного віку, та за яке не передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюється у формі дізнання (ст. 215 КПК). Співробітники оперативних та інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки та органів, які здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства при досудовому розслідуванні кримінальних проступків можуть користуватись повноваженнями слідчого органу досудового розслідування (ч. 3 ст. 38 КПК).

Дізнання здійснюється слідчим органу досудового розслідування або співробітником іншого підрозділу відповідно до загальних правил досудового розслідування (ст. 298 КПК). При цьому, не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою, а також проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст.ст. 299, 300 КПК).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК передбачено місячний строк на проведення дізнання з можливістю його максимального продовження до двох місяців. При цьому, слідчий зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше 25-ти днів після повідомлення особі про підозру, подати прокурору на затвердження документи про закінчення дізнання (обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру чи про подовження строку досудового розслідування, проект постанови про закриття кримінального провадження чи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності).

Параграф перший гл. 30 КПК встановлює спрощене провадження в суді для розгляду матеріалів про кримінальні проступки. Таке провадження здійснюється за загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням певних особливостей, а саме: суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, якщо він бере участь у провадженні, не заперечує проти такого розгляду (ч. 1 ст. 381 КПК).

Згідно ст. 382 КПК, суд у 5-денний строк з дня отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, у якому на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками провадження.

За необхідності, суд вправі призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження і може бути оскарженим ними в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст. 394 КПК щодо неможливості цього через його постановления в судовому провадженні за відсутності його учасників, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та ін.