Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

В будь-якому разі, захисник повинен вільно орієнтуватись у зроблених виписках та вміти швидко використати їх у ході досудового розслідування і судового розгляду справи. Доцільно окремо складати таблиці, що наочно відображають існуючі суперечності в обвинувальному акті та наявних у справі доказах, у показаннях підзахисного та потерпілого, у первинній та повторній експертизах тощо.

Підготовка захисника до участі в судовому розгляді передбачає розроблення захисником та його підзахисним узгодженої правової позиції та відповідних їй спільних дій, послідовність і характер яких має бути відображено у спеціально складеному плану захисту. Такий план зазвичай містить визначення змісту показань обвинуваченого, змісту та моменту подачі клопотань та заяв в суці, доказів захисту, особливо важливих моментів при допиті інших учасників процесу. Наявність такого плану звичайно не зв'язує захисника у його діях в суді, але дає можливість не заплутатись та не забути найважливіші для відстоювання позиції захисту моменти, особливо у справах складних та багатоепізодних. В досьє адвоката має зберігатися й зміст його промов у судових дебатах або тези таких промов, а також ухвали та інші судові рішення.

7.13. Участь адвоката в підготовчому провадженні та судовому розгляді. Його права та обов'язки. Ведення адвокатом прямого та перехресного допитів в суді. Застосування науково-технічних засобів в суді. Методика представлення доказів в суді.

Підготовче провадження - це стадія кримінального процесу, в якій суддя одноособово за участю прокурора та інших учасників кримінального провадження (обвинуваченого, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників) здійснює процесуальну діяльність спрямовану на перевірку повноти і правильності проведеного досудового розслідування і вирішує питання про можливість розгляду матеріалів кримінального провадження по суті у судовому засіданні.

Під час підготовчого судового провадження адвокат має право подавати до суду клопотання щодо обрання, зміни, скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо запобіжного заходу, який був застосований щодо потерпілого (ч. 2 ст. 315 КПК).

Після призначення справи до судового розгляду, головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження (зокрема, і адвокату) на їх клопотання можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, під час якого вони мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії (ч. 2 ст. 317 КПК)

Робота адвоката на даному етапі полягає у виконанні обов'язку щодо захисту свого клієнта, відстоюванні його прав, свобод та інтересів. Участь адвоката сприяє клієнту у обранні з самого початку провадження в суді вірної позиції свого захисту або відстоювання власних інтересів, впевнює цю особу у здійсненні правосуддя згідно вимог чинного законодавства, не дає владним суб'єктам кримінальної юстиції перевищувати свої повноваження та діяти у спосіб, не передбачений законом. Одними з найважливіших завдань адвоката-захисника у судовому провадженні є з'ясування чи правильно сторона обвинувачення кваліфікувала кримінальне правопорушення, чи проведені усі слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії у відповідності до вимог закону, а якщо ж винуватість підзахисного і кваліфікація його дій сумнівів не викликає, то забезпечити призначення найменш суворого покарання.

Для ефективного здійснення захисту в суді адвокат має такі права: брати участь у допиті осіб; збирати і подавати суду докази; висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження; ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу і подавати щодо них свої зауваження; оскаржувати в установленому порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення тощо. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше 5-ти захисників одного обвинуваченого.

У випадку неприбуття захисника у судове засідання без поважних причин, на суд покладається обов'язок поручити питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом 3-х днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом 3-х днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням. Захисникові, який раніше не брав участі у цьому провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з його матеріалами і підготовки до участі в судовому засіданні.

Докази зі сторони обвинувачення, як ініціатора кримінального провадження, досліджується в першу чергу, а зі сторони захисту Обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо ж обвинувачений взяв захист цілком на себе - сам обвинувачений.

У судових дебатах, крім інших учасників бере участь і адвокат як захисник або представник потерпілого, цивільного позивача чи відповідача. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їх виступів встановлює суд.

Відповідно до ст. 47 КПК, захисник в суді зобов'язаний використовувати засоби захисту, з метою забезпечення дотримання прав, свобод та інтересів обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого.

Адвокат зобов'язаний прибувати для участі у судовому засіданні. У разі неможливості прибути в призначений строк він зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Захисник без згоди обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в цьому провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках: 1) якщо є обставини, які згідно з КПК виключають його участь у кримінальному провадженні; 2) незгоди з обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків його обов'язкової участі як захисника; 3) умисного невиконання обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог КПК тощо; 4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 і ч. 4 ст. 58 КПК адвокат як захисник або представник потерпілого користується процесуальними правами особи, захист якої він здійснює або інтереси якої представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється ними безпосередньо і не може бути доручена захиснику (наприклад, право давати показання). Представляючи інтереси цивільного позивача чи відповідача, адвокат користується процесуальними правами зазначених особі (ч. 3 ст. 63 КПК).

Крім цього, ст. 20 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлює такі права адвоката: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Проведення прямого та перехресного допитів в суді врегульовано у ч. 6 ст. 352 КПК, яка передбачає, що свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.

Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.