Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

І, нарешті, захисна промова закінчується стислим підведенням підсумків вже викладеного, а точніше, лаконічним формулюванням остаточної правової позиції захисту. Звичайно, бувають випадки, коли може йти мова як про позицію повного виправдання, так і міркування щодо перекваліфікації дій підзахисного, чи існування пом'якшуючих покарання обставин. Це, так звана, альтернатива в промові захисника. Виходячи із спостережень адвокатів, такої альтернативи краще уникати, бо її висловлення захисником значно знижує переконливий ефект промови. Однак, якщо наявна така ситуація, то вказана альтернативна позиція повинна бути в усякому разі лише прихованою. Основною позицією захисту може бути лише найбільш сприятлива для підзахисного точка зору на обставини справи.

Жодна промова не справить переконливого впливу, якщо вона не буде ретельно підготовлена захисником. Найбільшу переконливість має така послідовність викладення аргументів: спочатку один сильний доказ, потім декілька слабкіших і наприкінці - один найсильніший аргумент. Крім того, викладення доводів захисту повинно відповідати звичайній логічній послідовності, яка б визначала кожний наступний доказ як безумовний висновок із попереднього.

Побудова захисної промови та загальної поведінки адвоката в суді значно залежить від складу суду, на який планується здійснювати вплив.

При розгляді справи професійним суддею, промова має будуватися на чітко визначених фактах, юридичній оцінці події; на звернені до законодавчих актів, рішень Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини, узагальнень судової практики у документах найвищої судової інстанції у системі загальних судів.

Під час розгляду справи судом присяжних викладення позиції захисту має здійснюватися простою, доступною мовою без переобтяження її юридичними термінами та оборотами. Більше уваги слід приділити аналізу причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, дослідженню характеристики особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують його покарання.

Ступінь переконливості захисної промови залежить не тільки від її змісту та побудови, а й від форми її проголошення, особистих якостей захисника та судової аудиторії, що сприймає цей виступ.

У відповідності до ст. 103 КПК процесуальні дії під час судового провадження можуть фіксуватися у журналі межового засідання і на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів вони зафіксовані.

Під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: 1) найменування та склад суду (слідчий суддя); 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; 3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час межового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; 5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 108 КПК).

Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання (ч. 2 ст. 108 КПК)..

За ст. 2.7 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затв. наказом Державної судової адміністрації України від 16 листопада 2012 р. № 157, журнал судового засідання є документом, що ведеться в суді у порядку здійснення кримінального провадження одночасно з фіксуванням судового засідання технічними засобами.

Якщо у матеріалах судового провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано провадження в суді першої інстанції, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК).

7.15. Міжнародне співробітництво в кримінальному провадженні. Участь адвоката в кримінальних провадженнях із залученням форм міжнародного співробітництва.

Відповідно до ст. 542 КПК, міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші форми співробітництва під час кримінального провадження.

Порядок направлення залиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються КПК і чинними міжнародними договорами України.

В Україні центральними органами уповноваженими розглядати запити про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування є Генеральна прокуратура України, а під час судового провадження - Міністерство юстиції України.

Запит суду, прокурора або слідчого, (обов'язково погоджений з прокурором) про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює, початково надсилається до відповідного уповноваженого органу України, який розглядає запит на предмет його обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України, та у раз прийняття ним рішення про направлення запиту протягом 10-ти днів надсилає цей запит уповноваженому (центральному) органу іноземної держави безпосередньо або дипломатичним шляхом.

У випадку відмови центрального уповноваженого органу України у подальшому направленні запиту всі матеріали протягом такого ж строку повертаються ініціатору запиту з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту до іншої держави.

На території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені КПК України або міжнародним договором.

Згідно ст. 562 КПК, якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому КПК України, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу судом в Україні є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.

Якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу у порядку, встановленому КПК. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту.