Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

В досудовому розслідуванні і судовому провадженні щодо кримінальних проступків адвокат бере участь за загальними правилами участі захисника, представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного позивача у кримінальному провадженні та прав свідка на надання правової допомоги під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій (ст.ст. 45-54, 58, 63, п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК).

Провадженню в суді присяжних присвячений § 2 гл. 30 КПК. Списки присяжних формують органи місцевого самоврядування (місцеві ради) у порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Згідно ст. 58-1 цього закону, для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації (далі -ДСА) України звертається з поданням до відповідної місцевої (а у випадку неприйняття нею протягом 2-х місяців відповідного рішення - обласної) ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають певним вимогам і дали згоду бути присяжними. Такий список затверджують раз на 2 роки і переглядають у необхідності за поданням територіального управління ДСА України.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг 30-річ-ного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають включенню до списків присяжних громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя, присяжного; 3) які мають не зняту чи не погашену судимість; 4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси; 5) громадяни, які досягли 65 років; 6) особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють ЇЇ участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності (ст. 59 Закону "Про судоустрій та статус суддів") Особа, яка відповідно до закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду.

Від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду увільняються: 1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; 2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; 3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; 4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за їх заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків (ст. 60 Закону "Про судоустрій та статус суддів").

В ст. 31 КПК вказано, що суд присяжних по першій інстанції може розглядати справу, якщо за вчинення злочину, в якому обвинувачується підсудний, передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення, і сам обвинувачений (підсудний) подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних. До складу такого суду входять 2 професійні судді і троє присяжних. До судового розгляду автоматизована система документообігу серед осіб, які внесені до списку присяжних, обирає сімох присяжних (ч. 1 ст. 385 КПК).

Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому можливість та особливість розгляду провадження стосовно нього судом присяжних; а він під час судового підготовчого засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних (ч. І ст. 384 КПК).

Присяжний має право: брати участь у дослідженні доказів та відомостей у судовому засіданні, робити нотатки, ставити питання особам, які допитуються (обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам), просити головуючого роз'яснити терміни, норми закону, що піддягають застосуванню.

Присяжний зобов'язаний: дотримуватися порядку, правдиво відповідати на питання головуючого і учасників процесу, не спілкуватися з особами, що не входять до складу суду без дозволу головуючого, не збирати відомості поза судового засідання і не розголошувати відомості, які стосуються кримінального провадження та процесуальних дій (ст. 386 КПК).

Після відкриття судового засідання головуючим здійснюється відбір присяжних. Після цього основні і запасні присяжні займають відповідні відведені для них місця і складають присягу, текст якої зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права і обов'язки і компетенція йому зрозумілі (ст. 388 КПК).

Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам протягом усього розгляду справи забороняється спілкуватися з присяжними не інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК (ст. 389 КПК).

Присяжний може бути усунутим від участі, якщо не виконує свої обов'язки, чи у результаті незаконного впливу на нього втратив неупередженість (ст. 390 КПК).

Під час наради головуючий проводить голосування, рішення приймається простою більшістю голосів. При цьому ніхто не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішуються питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. Окрему думку має право викласти кожен із складу суду присяжних, яка приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення. Коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення (ст. 391 КПК).

Участь адвоката в суді присяжних здійснюється у відповідності до загальних правил участі захисника, представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного позивача у кримінальному провадженні та прав свідка на надання правової допомоги під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій (ст.ст. 45-54, 58,63, п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК), з урахуванням того, що у складі суду, крім професійних суддів, є представники народу - присяжні, на свідомість яких здатна вплинути тільки зрозуміла, переконлива, чітко обгрунтована і емоційно насичена промова.

7.17. Предмет апеляції та особи, що мають право на подання апеляції. Строки подання апеляції, зміст апеляції, подання доповнень, заперечень та змін до апеляції, відкликання апеляції. Методика складання адвокатом апеляцій на судове рішення.

За ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК (наприклад, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, або тих, що були ухвалені за результатами спрощеного провадження з підстав відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також ухвалених на підставі угоди тощо);

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (наприклад, можливість оскарження в апеляційному порядку передбачена у ч. 8 ст. 284 КПК для ухвал про закриття кримінального провадження).