Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.

Засада гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами закріплена у п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України та знайшла подальшого розвитку й деталізації у положеннях нового КПК. Так, ч. 6 ст. 27 КПК передбачає, що кожний присутній в залі судового засідання може використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються за ухвалою суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у передбаченому КПК порядку (ч. 5 ст. 27 КПК)

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. Виняток з цього правила допускається у разі неприбуття в судове засідання всіх учасників судового провадженні, а також якщо воно за законом здійснюється судом за їх відсутності (наприклад, письмове апеляційне чи касаційне провадження передбачають ст.ст. 406,435 КПК).

Процесуальні дії в суці фіксуються в журналі судового засідання і на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів вони зафіксовані (ст. 103 КПК). Про здійснення повного фіксування судового розгляду та про умови фіксування судового засідання повідомляє секретар судового засідання (ст. 343 КПК).

Відповідно до ст. 336 КПК, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК.

Дистанційне судове провадження може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховному Суді України під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Перебіг і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, обов'язково фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Якщо ж така особа, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває ця особа, здійснити вказані дії. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, вказані дії, здійснюються службовою особою такої установи.

Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати. Крім цього, згідно ч. 9 ст. 352 КПК у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, обвинуваченого (ч. 3 ст. 351 КПК), потерпілого (ч. 2 ст. 353 КПК), який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов'язаний з'ясувати наявність заперечень сторін проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в такому режимі.

7.14. Судові дебати. Захисна промова адвоката. Підготовка та методика її проголошення. Журнал судового засідання та його технічний запис. Порядок подання на них зауважень і їх розгляд.

Судові дебати - самостійна частина судового розгляду, в якій сторони у промовах та репліках оцінюють обставини, встановлені в ході судового слідства, виходячи із своїх позицій, підбивають підсумок судового слідства, намагаючись у такий правомірний спосіб вплинути на суд перед тим, як той, вислухавши останнє слово підсудного, видалиться до нарадчої кімнати постановляти судове рішення.

У судових дебатах найбільшою мірою проявляється змагальність як засада кримінального провадження. На цьому етапі судового розгляду всі обставини справи завдяки зусиллю сторін висвітлюються перед судом з різних сторін, тим самим забезпечуються умови для всебічного і об'єктивного підходу до вирішення справи та постановления законного й обгрунтованого рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 КПК, у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.

Після проголошення промов у судових дебатах, сторони можуть виступити один раз з реплікою. Репліка - відповідь, заперечення одного учасника судових дебатів щодо висловленого в судовій промові іншим учасником таких дебатів.

Репліка не є обов'язковим елементом дебатів. Правом репліки користуються лише за необхідності заперечення проти спотворення або невірно інтерпретованих фактів, обставин, чи помилкових заяв, які мали місце в промові учасника дебатів з протилежної сторони і які мають принциповий характер. Не слід користуватись правом реплік для повтору вже зазначених раніше фактів, якщо вони іншою стороною не піддавалися критиці, внаслідок якої були поставлені під сумнів.

Право обмінятися репліками мають всі учасники судових дебатів. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику (ч. 7 ст. 364 КПК).

Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.