Розділ «ТЕМА 6. Кримінальне право»

Особа є службовою не тільки тоді, коли юна здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й якщо вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, зі умови, що зазначені функції чи обов'язки покладено на неї правочинним органом або службовою особою.

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні, виробничі або технічні функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.

Із суб'єктивної сторони злочин характеризується умисною формою вини. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вчинення цього злочину з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб.

Кваліфікаційною ознакою зловживання владою або службовим становищем за ч. 2 ст. 364 КК є спричинення тяжких наслідків, а за ч. 3 - скоєння такого злочину працівником правоохоронного органу.

Тяжкими наслідками при зловживанні владою або службовим становищем визнаються заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, доведення його до самогубства, спричинення матеріальних збитків, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 4 примітки до ст. 364 КК), розвал діяльності підприємства, установи, організації, їх банкрутство, створення аварійної ситуації, що потягла людські жертви, тощо.

6.21. Одержання та давання хабара. Провокація хабара та його відмінність від вимагання хабара. Особливості захисту в таких справах. Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво".

Одержання хабара (ст. 368) та давання хабара (ст. 369 КК) - два нерозривно пов'язані склади злочину. Пленум Верховного Суду України в постанові "Про судову практику у справах про хабарництво" від 26 квітня 2002 р. дав роз'яснення щодо цих злочинів, врахування й оцінка їх є необхідними умовами при захисті.

У ст. 368 КК встановлено майновий характер одержання хабара, визначено склад злочину і відповідальність за одержання хабара, кваліфіковано види злочинів, пов'язаних з одержанням хабара. Суб'єктами злочину одержання хабара можуть бути лише службові особи. Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умислу. Якщо ж службова особа виконала певні дії, спрямовані на одержання хабара, але не одержала його із причин, які не залежали від її волі, такі дії належить кваліфікувати як замах на вчинення цього злочину.

Кримінальну відповідальність за давання хабара передбачено ст. 369 КК. З об'єктивної сторони цей злочин полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на ЇЇ користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади.

Предметом злочину є хабар як незаконна винагорода матеріального характеру (майно, права на майно, дії майнового характеру).

Відповідальність за одержання хабара (ст. 368) настає тоді, коли службова особа навмисне, керуючись корисливим мотивом, прийняла незаконну винагороду за виконання або невиконання службовою особою з використанням влади або службового становища певних дій в інтересах хабародавця чи третіх осіб. При цьому зазначені дії чи бездіяльність повинні бути пов'язані зі службовим становищем даної особи.

Кваліфікуючими ознаками одержання хабара є: одержання хабара у значному і великих розмірах (як одноразово, так і у випадках охоплюваного єдиним умислом систематичного одержання "подарунків"); одержання хабара особою, яка займає відповідальне положення; одержання хабара за попередньою змовою групою осіб; одержання хабара повторно; одержання хабара, поєднане з вимаганням; одержання хабара в особливо великому розмірі; одержання хабара особою, яка займає особливо відповідальне положення.

При цьому, хабаром у значному розмірі вважається такий, що у 5 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - такий, що у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - такий, що у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, посади яких згідно зі ст. 6 Закону "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-4, II-2, II-3, II-4, ІІІ-1, III-2, III-3, ІII-4, IV-1, ІУ-2, ІУ-З, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у п. 21 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є: 1) особи, зазначені у пп. 1,2 та 3 ч. 2 ст. 2 Закону "Про державну службу", Голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України; 2) особи, посади яких згідно зі ст. 6 Закону "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3 та И-1; 3) особи, посади яких згідно зі ст. 14 Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до 1 та 2 категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Давання хабара (ст. 369) передбачає навмисне передання службовій особі матеріальних цінностей, прав на майно або здійснення на її користь дій майнового характеру за виконання службовою особою з використанням службового становища дій в інтересах хабародавця або третіх осіб.

Давання хабара відбувається з прямим умислом. Суб'єкт злочину загальний.

Кваліфікованими видами давання хабара є давання його повторно, службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб. Особливо кваліфікованими - давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником.

Злочини, передбачені ст. 368, 369 КК, вважаються закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. Якщо вона відмовилася прийняти запропоновані гроші, цінності, послуги, дії того, хто намагався дати хабар, належить кваліфікувати як замах на його давання.

У законі передбачено особливі умови звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка пропонувала чи дала хабар, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до повідомлення їй про підозру у вчиненні злочину органу, службова особа якого наділена законом правом здійснювати повідомлення про підозру (ч. 6 ст. 369 КК).