Розділ IV. Захист прав людини — імператив зовнішньої політики України

Таким чином, основними умовами надання статусу закордонного українця є його українська само ідентифікація, українське етнічне походження або походження з України, письмове звернення про бажання мати статус закордонного українця, досягнення 16-літнього віку, відсутність громадянства України. В законі про статус закордонного українця закладено перспективи подальшого розвитку форми отримання подвійного громадянства. Зауважимо, що цей механізм іще не відпрацьований, але прецеденти в Україні вже є. Можна вважати, Україна зробила перший крок на шляху до поповнення своїх трудових та інтелектуальних ресурсів. Фактично до поліпшення демографічної ситуації, яка нині є не найкращою. За даними останнього перепису населення Української держави зменшилося на три з половиною мільйони осіб. Якщо врахувати, що у світі за неофіційними даними проживають 18—20 млн. етнічних українців (офіційна статистика подає цифру — 12 млн осіб), у тому числі в Росії, Канаді, США, Казахстані, Молдові, Бразилії, Польщі, Аргентині та Австралії, то можна сподіватися, що цей закон полегшить вирішення ними питання про подальший вибір і місце проживання.

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що останнім часом дедалі зростає увага міжнародної спільноти до проблем особистості, захисту й дотримання прав людини. У державотворенні України розуміння цієї проблеми набуває значної ваги, оскільки сприяє відродженню національної самосвідомості, повноцінному розвитку громадян України. У площині етнонаціональної політики, а також згідно з вимогами Ради Європи особливе значення Українська держава приділяє українцям четвертої хвилі міграції, намагаючись сприяти їхньому об'єднанню в громади. Вирішуються питання з поверненням та облаштуванням представників раніше депортованих народів.

Подальший поступ східної української діаспори стане можливим лише за умови забезпечення належної підтримки з боку України, її громадських організацій, а також зацікавленості в цьому західної діаспори.