Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

Історія економіки та економічної думки

Кількість банківських установ у Російській імперії в 1913 р. становила 2393, їх капітали - 7 млрд руб. Сім банків, кожний з основним капіталом понад 20 млн руб., володіли 55 % від основного капіталу всіх банків імперії. Вирішальну роль відігравали Азовсько-Донський (92,5 млн руб.), Петербурзький міжнародний комерційний (79 млн руб), Російсько-Азійський (78,5 млн руб.) банки, Російський банк для зовнішньої торгівлі (67,8 млн руб.), Російський торгово-промисловий банк (44,5 млн руб.). Утворилися фінансовий капітал і фінансово-промислові групи (ФПГ). Так, Азовсько-Донський банк контролював підприємства "Продамету", Петербурзький міжнародний - Нікополь-Маріупольське металургійне товариство і Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана.

Формування індустріальної соціальної структури суспільства не завершилося. У 1897 р. у містах проживало 13,6 % населення українських губерній, у 1913 р. - 28 %. У Російській імперії цей показник становив 20,3 %. Урбанізація відбувалась повільніше ніж у країнах Західної Європи.

У 1913 р. в Україні було 3,6 млн вільнонайманих працівників. Робітничий клас формувався повільно. У структурі зайнятості населення промислових робітників було лише 17 %, у сільському господарстві працювало 66,8 %, у сфері обігу - 16,2 % (промислова і торговельна буржуазія, поміщики). У промисловості в 1901 р. працювало 360,2 тис. робітників, у 1916 р. - 812,5 тис.

Швидкий промисловий розвиток зумовив значний приплив населення з Центральної Росії. Наприкінці XIX ст. частка росіян серед населення України становила 12 %. Це були здебільшого робітники-гірники, металурги та адміністративні службовці.

Російське населення переважало у Донецько-Криворізькому регіоні, містах Катеринославської, Херсонської та Київської губерній. Так, у Миколаєві росіян було 66,3 %, а українців - 7, 5 %, у Харкові - відповідно 62,8 і 26, в Одесі - 47,4 і 9,2, у Києві - 54,5 і 21 %. У Донбасі приблизно 70 % робітників були вихідцями з великоросійських губерній.

У загальноросійському економічному потенціалі господарство України мало високий рейтинг. У 1913 р. Україна займала 2,5 % території Російської імперії, в ній проживало 17,5 % населення імперії, було 20 % підприємств, які виробляли 24,3 % від загальної вартості продукції, на них працювало 14,5 % усіх робітників. Україна забезпечувала 21 % валового збору зерна.

У світовій економіці роль господарства Російської імперії характеризують такі показники: частка у світовому ВВП становила 9,07 % (США - 23,49 %, Німеччини - 8,52, Великої Британії - 8,65, Франції - 5,91 %), а у світовому промисловому виробництві - 12,73 % (США - 29,45 %, Німеччини - 9,57, Великої Британії -13,27, Франції - 8,36 %). Однак вартість промислової продукції на душу населення становила 20-30 руб., у США - 300- 400 руб. Перед Першою світовою війною економіка Російської імперії посідала 5-те місце у світі за рівнем індустріального розвитку.

Західна Україна залишалася аграрно-сировинним і збутовим регіоном Австро-Угорської імперії. Перед Першою світовою війною промисловість і банківську систему повністю контролював іноземний, насамперед австро-угорський та німецький, капітал.

Господарство Західної України було аграрним. Інформації щодо структури народного господарства немає. В1912 р. у Галичині та Малопольщі частка сільського господарства, за даними офіційної статистики, становила 45,7 %. У сільському господарстві було зайнято 93 % самодіяльного населення, у промисловості - 4,3 %, серед українців - лише 1,4 %. У Закарпатській Україні в промисловості працювало не більш ніж 5 % населення. Аграрне перенаселення перевищувало потреби сільськогосподарського виробництва в 2-3 рази.

У структурі промисловості вартість фабрично-заводської продукції в 1913 р. дорівнювала лише 1/3 вартості всієї продукції. Загальна кількість фабрично-заводських робітників на західноукраїнських землях досягла приблизно 70 тис Обробна промисловість Західної України на початку XX ст. давала лише 1/6 частину національного доходу краю і близько 1/7 суспільного продукту.

Соціально-економічний розвиток характеризувався активним процесом акціонування та монополізації. В1910 р. на Галичині було 56 акціонерних товариств, Закарпатті та Буковині - 26. У банківській сфері в 1913 р. 7 банків Галичини та 3 банки Буковини володіли 38 % грошових ресурсів усіх банків, без кооперативних. Два банки Галичини (Крайовий і Промисловий) і один банк Буковини (Земельний) контролювали 60 % від вкладів усіх банків цих земель.

Соціальна структура населення відповідала економічній відсталості західноукраїнських земель. Міське населення Західної України в 1880 р. становило 17,1 %, у 1910 р. - 19,8 %. Повільно формувалася національна промислова буржуазія. Поміщики та торговці вкладали гроші у торгівлю, посередництво та спекуляцію.

Розвиток народного господарства України в цей період в науковій літературі характеризується як "наздоганяюча модель", модернізована "згори", якій властиві несистемне використання науково-технічних досягнень, пріоритетність окремих галузей, збереження багатоукладності, соціальні проблеми, активне втручання держави в економічний розвиток.

Важливим чинником розвитку народного господарства України була кооперація.

У Східній Україні її зародження пов'язане з Харківським споживчим кооперативом, статут якого затверджено в 1866 р. Упродовж 1866-1870 рр. засновано 20 споживчих кооперативів. У 1890-х роках - на початку XX ст. сформовано систему кооперативів (за російською термінологією - товариществ) та їх союзних організацій. Розвивалися такі види кооперації, як споживча, кредитна, виробнича, сільськогосподарська.

Споживчих кооперативів у 1912 р. в українських губерніях було 2500 (37 % від загальноімперських). Вони об'єднувались у понад 10 повітових і губернських спілок.

Кредитні кооперативи поділялися на ощадно-позикові та кредитні. В 1912 р. їх діяло відповідно 911 і 2479. Ощадно-позикові товариства функціонували на основі паїв і вступних членських внесків, кредитні - державних позик і пожертвуваних сум. Кооперативи були об'єднані в союзні організації, працював Київський кредитний банк "Союзбанк". їх діяльність регулював закон 1895 р.

Виробнича кооперація започаткована з сільськогосподарської артілі на Херсонщині, заснованої в 1894 р. У 1896 р. таких кооперативів було понад 100. Надалі організовували артілі ремісничі, робітничі, портових вантажників, інженерів тощо. З 1902 р. їх діяльність визначалася за законом про виробничі кооперативи.

Сільськогосподарська кооперація в Україні почала розвиватися в 1912-1914 рр. У Російській імперії її діяльність регулювали статути 1897 р. і 1908 р. Загальних даних щодо кількості сільськогосподарських кооперативів в Україні немає. Відомо, що в 1913 р. у Подільській губернії їх налічувалось 21, Київській - 15. Кооперативні організації створювали сільськогосподарські товариства (за російською термінологією - общества), що займалися культурно-просвітницькою діяльністю серед сільських господарів. Це був період обговорення серед науковців і практиків значення кооперації для селянських господарств.

У Західній Україні діяльність кооперативів визначав австрійський закон про заробітково-господарські спілки (кооперативи) 1873 р. Характерною ознакою кооперації на західноукраїнських землях був національний характер. У1913 р. в Австро-Угорщині діяло 1525 українських кооперативів, або 8,1 % від їхньої загальної кількості. Засновниками та керівниками кооперативів були інтелігенція та сільські священики.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)
  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці