Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

Історія економіки та економічної думки

o донауковий (докласичний), зміст якого визначають економічні ідеї мислителів стародавнього світу та середньовіччя, коли економічна думка не сформувалася як самостійна галузь людського знання. Підсумком цього періоду стало панування меркантилізму як першої спроби систематизації економічних поглядів;

o класичний етап, який хронологічно охоплює кінець XVII- XIX ст., коли економічна наука виокремилася як самостійна під назвою "політична економія" (political economia), сформувалася класична політична економія як перша наукова школа. Почалося формування альтернативних (гетеродоксичних) теорій економічної науки;

o неокласичний етап з кінця XIX - середина XX ст. Економічна наука розвивається як "економіко" (economics), предметом якого стало дослідження проблеми ефективності використання обмежених ресурсів в умовах зростаючих людських потреб. Сформувалися альтернативні щодо неокласичного напрями економічної теоретичної науки. Провідними напрямами економічної думки були неокласичний, кейнсіанський, інституціональний;

o посткласичний період. Сучасний період розвитку економічної думки, характерною ознакою якого є плюралізм і конкурентність, багатоваріантність економічних теорій і методів дослідження. Авторитетні економісти вважають терміни "політекономія" і "економікс" синонімічними назвами однієї економічної теоретичної науки.

Видатний економіст Й.А. Шумпетер на початку XX ст. розробив модель періодизації економічної науки на основі класичної ситуації - історичного часового стану в економічній науці, коли в результаті дискусії відбувається консолідація нових ідей і робіт. Він виокремив першу класичну ситуацію у другій половині XVIII ст., пов'язану з вченням А. Сміта та утвердженням економічної науки як самостійної; другу класичну ситуацію між 1790 р. і кінцем 1860-х років, підсумком її є праці Дж.С. Мілля; третю класичну ситуацію з 1870 p., пов'язану з науковою революцією, змістом якої є розвиток теорії граничної корисності1.

У підручнику "Основи економічної теорії", написаному провідними українськими економістами, класична ситуація визначається як методологічний ключ до адекватного розкриття розвитку економічної теорії, поворотні віхи і переломні моменти в розвитку західної економічної теорії ринкового господарювання. Характеризуються такі класичні ситуації: перша - друга половина XVIII ст. - XIX ст., ознаками якої є утвердження та криза класичної школи економічної теорії; друга - 70-90-ті роки XIX ст. - 30-ті роки XX ст., що визначається як неокласичний етап; третя - 30- 60-ті pp. XX ст. - пов'язані з кейнсіанською революцією та пануванням кейнсіансько-неокласичного синтезу; четверта - з кінця XX ст., основною течією економічної теорії є неокласична теорія.

Існує позиція, що в історії економічних вчень слід виділити два періоди, які відповідають двом етапам еволюції господарської системи, - етап її становлення та етап функціонування як цілісного утворення2.

Сучасні дослідники для визначення стадій розвитку економічної теорії використовують цивілізаційний підхід та аналіз еволюції основного напряму економічної думки - мейнстриму3 (mainstream).

У стародавніх та середньовічних суспільствах до мейнстриму економічної думки належали праці, в яких економічні проблеми розглядалися з нормативного погляду, були складовою етики. У хронологічних межах індустріальної цивілізації та індустріальної парадигми економічної теорії теоретико-методологічні основи мейнстриму та його форми змінювалися. У XVIII-XIX ст. від фізіократів до Дж.С Мілля економіка трактувалася як наука про матеріальну сферу господарства, виробництво багатства суспільства як джерела задоволення суспільних потреб, визначалася спеціальним терміном "політична економія". Праці представників німецької історичної школи розглядалися як "гетеродоксія" (неортодоксальні, "єретичні"). Із останньої третини XIX ст. від маржинальної революції основою мейнстриму стала неокласична економічна теорія - економікс. Економічна теорія перетворилася в науку про раціональну оптимальну поведінку людини у сфері господарства в умовах розподілу (алокації) обмежених ресурсів з метою досягнення своїх цілей. У процесі економічного аналізу застосовується математичне моделювання. Політико-економічні обставини під впливом Великої депресії 1929-1933 рр. зумовили кейнсіанську революцію та домінування кейнсіанства як мейнстриму економічної думки впродовж 40-60-х років XX ст. У середині XX ст. виникло таке явище, як економічний імперіалізм, під яким розуміють дослідження економічною наукою негосподарських сфер суспільного життя стосовно оптимізації поведінки людини. У 1970-х - на початку 1980-х років під впливом погіршення світової господарської кон'юнктури та кризового стану кейнсіанської доктрини відбулося відродження неокласичної економічної теорії у вигляді нової класичної економічної теорії (сучасної неокласики ).

В умовах переходу на нову постіндустріальну стадію цивілізаційного розвитку актуалізувалося питання значущості сучасної економічної теорії, формування її нової парадигми.

Програма навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки", розроблена вченими Київського національного економічного університету, пропонує періодизацію історичного розвитку господарських систем на основі цивілізаційної парадигми, що охоплює три стадії: 1) формування основ сучасних цивілізацій (від первісного суспільства до середини XVII ст.); 2) становлення і розвиток світових цивілізацій (друга половина XVII - початок XX ст.); 3) початок формування глобального економічного середовища (XX - початок XXI ст.)1. Історія економіки та економічної думки України вивчається у контексті світового розвитку.

Робоча програма навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки", розроблена вченими кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, побудована з урахуванням найновіших досліджень українських і західних науковців і передбачає таку структуру:

- вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки;

- господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій (кінець IV-III тис. до н. е. - XV ст. н. е.);

- становлення і розвиток індустріальної макроцивілізації (XVI ст. - 80-ті роки XX ст.). Виникнення та розвиток ринкового господарства у суспільствах Європейської цивілізації та відображення його в економічній думці;

- національні господарства провідних країн світу в глобальному економічному середовищі.

Сучасна компаративна (порівняльна економіка) визначає такі основні ознаки господарства суспільств доіндустріальної, індустріальної та постіндустріальної цивілізацій.

Загальні характеристики доіндустріальної економіки:

o Низький рівень продуктивних сил, повільне економічне зростання, ручний інструментальний технологічний спосіб виробництва. Джерело енергії - людина, тварина, вода.

o Три суспільні поділи праці. Сформувалися основні сфери економіки: сільське господарство, промисловість, обіг. Переважання аграрного сектору над промисловим і торговельним (аграризм економіки). Галузевий характер сфер економіки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку
  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці