В окремих галузях - кравецькій, шевській, фарбувальній - залишалось ремесло. У 1868 р. в Україні працювало 78 тис. ремісників.
Промисловий переворот сприяв економічному зростанню міст, яких у 1885 р. налічувалося 165. Упродовж 1811-1858 рр. чисельність міського населення збільшилась із 5 % від загальної кількості до 11 %. В 1897 р. міське населення становило 13,6 %, з них 35 % проживало у Києві.
Почався процес формування промислових регіонів. До середини 40-х років XIX ст. майже 3/4 підприємств, що належали здебільшого поміщикам, були розташовані в містечках і селах, У 1850-1880-х роках фабрики й заводи, власниками яких ставали купці, міщани і багаті селяни, будувались переважно у містах.
Індустріальна структура суспільства не сформувалася. Кількість промислових робітників збільшилась із 15 тис. у 1825 р. до 85,5 тис. у 1860 р. Понад 78 % робітничих кадрів було зосереджено на Київщині та Лівобережній Україні. У 1890 р. в українській промисловості працювало 327,4 тис. робітників із 19,4 млн робітників європейської частини Російської імперії. У середині XIX ст. українців серед підприємців було лише 22,2 %, росіян - 52,6, євреїв -~ 20,9, іноземців - 1,9 %.
Загальноімперського значення набули цукрова, тютюнова, спиртова та кам'яновугільна галузі. У всеросійському виробництві частка цукру в 1882-1885 рр. досягла 87,8 %. Видобуток вугілля в Донбасі дорівнював 48 % у 1890 р., і саме Донбас посів перше місце в Російській державі щодо розвитку кам'яновугільної промисловості. Зростало значення української металургії. Якщо в 1867 р. у південному регіоні було виплавлено 0,3 % від загальноросійської виплавки чавуну, то в 1887 р. - 11,1 %. Борошномельна промисловість виробляла приблизно 26 %, тютюнова - 20-40 %, спиртова - 50 % від загальноросійського виробництва.
Особливості промислового перевороту в Східній Україні:
o Промисловий переворот почався пізніше, ніж у Великій Британії, яка є прикладом класичної моделі промислового перевороту, і одночасно з Німеччиною.
o Почався промисловий переворот в умовах феодально-кріпосницького господарства, завершився - в умовах ринкової економіки.
o Українська промисловість розвивалася як складова загальноросійської економіки. У 1880-х роках промисловий рівень України був значно нижчим, порівняно з європейськими країнами.
o Промисловий переворот почався в харчовій промисловості, а в країнах Західної Європи та російських губерніях - у текстильній.
o Промисловий переворот відбувався: а) класичним шляхом, коли капіталістичну мануфактуру реорганізували у фабрику; б) на основі переростання кріпосної мануфактури у капіталістичну, потім - у фабрику; в) шляхом новостворення, часто акціонерних товариств.
o Застосовувались машини англійського виробництва, власного верстатобудування не було.
o Темпи розвитку промисловості були швидшими, ніж загалом у Росії.
o Буржуазія і пролетаріат формувалися як багатонаціональні. Так, у південних регіонах 90 % робітників були росіянами.
o Держава активно втручалась у процес промислового підприємництва: здійснювала фінансування, казенні замовлення, політику протекціонізму.
Промисловість Західної України
В історико-економічній літературі оцінюється неоднозначно. Більшість учених дотримуються погляду, що промисловий переворот почався в останній чверті XIX ст. і, поєднавшись із розвитком монополізації промисловості, не завершився до Першої світової війни.
Наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. стан промисловості характеризувався низьким рівнем ремісничо-мануфактурного виробництва. Налічувалося близько сотні мануфактур: до 20 металургійних, 7-10 скляних гут, фаянсова мануфактура, кілька десятків поташних, виробництв кремнію для рушниць, смоли, дьогтю, скипидару, мила, воску, свічок, паперу, близько десяти текстильних мануфактур, дві державні тютюнові мануфактури, кілька горілчаних і пивоварних підприємств, соляні рудники і солеварні, друкарні. Лише окремі з них мали до 100 працівників, тютюнові - понад 400 осіб. У кожному фільварку були ґуральні, пивоварня, водяний млин.
Аграрна реформа в 1848 р. не мала стимулювального значення для промислового розвитку. В 1850-х роках засновано лише дві сірникові, дві машинобудівні, шкіряна мануфактури, паровий млин. Розвивалися нафтова та озокеритна галузі. Закрилися поташні, рудні, папірні. Парова техніка впроваджувалася повільно. У 1850-х роках працювало лише п'ять парових двигунів потужністю 52 к. с. У 1870-х роках використовували 60 парових двигунів загальною потужністю 1,6 тис. к. с. Потужність парових двигунів у 1880 р. зросла до 3,4 тис. к. с.
Переважали дрібні підприємства. В 1870 р. у Галичині було 150 підприємств із 7 тис. робітниками. З них лише на 64 працювало понад 20 робітників, на 26 підприємствах - понад 50 робітників. З'явилися перші акціонерні товариства. В 1869 р. засновано Калуське акціонерне товариство з експлуатації калійних солей у Калуші та Стебнику.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.
