Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

Історія економіки та економічної думки

Англія з розвитком океанської торгівлі опинилася в центрі торговельних шляхів. Вона вела контрабандну торгівлю з іспанськими та португальськими колоніями, у 1588 р. знищила іспанський флот, займалася піратством і работоргівлею, зайняла перше місце у "трикутній" торгівлі. Було створено колоніальну систему та монопольні торгові компанії: Московську (1555 р.), Східну (1579 р.), Левантинська (1581 р.), Марокканську (1585 р.), Африканську (1588 р.), Ост-Індську (1600-1857 рр.). У 1571 р. було відкрито Лондонську біржу. В XVI ст. сформувався національний ринок.

Теорія раннього меркантилізму опрацьована Вільямом Стаффордом (1554-1612) у праці "Стислий виклад деяких скарг наших співвітчизників" (1581). Він розглядав питання поліпшення становища населення за допомогою "правильної" торговельної політики. Розвиваючи концепцію грошового балансу, пропонував нагромаджувати грошове багатство у країні шляхом заборони вивезення грошей і псування їх центральною владою, обмеження імпорту мануфактурних товарів, регулювання національної торгівлі. Висловив важливу ідею заміни експорту сировини експортом готової продукції.

Політика раннього меркантилізму знайшла відображення у комплексі заходів державного регулювання торгівлі: контроль за угодами і стягування з кожної угоди мита, дотримання "законів про витрачання", згідно з якими іноземні купці зобов'язані були витрачати виручку в Англії, зупинятися у визначених владою квартирах, обліковувати та звітувати щодо торговельних операцій.

Проте в економіці Англії зберігалися феодальні економічні відносини: право рицарського утримання землі, феодальна рента на півночі та заході країни, цехові правила. Посилилося королівське свавілля: встановлювалися нові податки, державні монополії на мило, вино, вугілля, залізо. Існувала система державного боргу. Зростали ціни на споживчі товари.

Англійська буржуазна революція 1640-1660рр. ліквідувала феодальні обмеження, проголосила свободу підприємництва та владу нового дворянства і буржуазії.

Друга половина XVII-XVIII ст. - період становлення ринкової економіки у Великій Британії, перетворення країни на лідера світового розвитку

(Назву "Велика Британія" вживають з 1709 р. після об'єднання Англії з Шотландією).

У промисловості провідним стало мануфактурне виробництво. Галузева структура зберігалася, проте зросло значення важкої промисловості. Почалося впровадження простих машин. Частка міського населення становила вже 30 %. За темпами і масштабами розвитку англійська промисловість зайняла перше місце в Європі.

У сільському господарстві продовжувався аграрний переворот (обгороджування). Землевпорядкування відбувалося на основі актів парламенту для кожної місцевості. Для їх ухвалення необхідною умовою була згода власників 2/3 землі, якими були один-два лендлорди. Протягом 1717-1796 pp. на пасовища було перетворено понад 75 % землі. Наприкінці ХУЛІ ст. перемогла і утвердилася велика земельна власність. Упродовж 1740-1788 pp. кількість ферм зменшилася на 40 тис. їх середні розміри становили 80-120 га землі. Утвердження аграрного капіталізму призвело до знищення селянського господарства; селяни ставали найманими працівниками у промисловості або емігрували. Було досягнуто успіхів у агрокультурі: використовувався легкий плуг, мінеральні добрива, впроваджувалися складні сівозміни. Зросли валові збори сільськогосподарської продукції - країна вивозила 20 % врожаю.

Національний ринок розширювався й утверджувався. Визначальну роль відігравало будівництво шосейних доріг і каналів. Поштовий зв'язок давав 46 млн прибутку. Англійський торговельний і фінансовий капітали стали панівними у світовій економіці. Реалізувалися ідеї пізнього меркантилізму. Діяли "закони про нишпорок", що контролювали дотримання іноземними торговцями усіх державних приписів. Навігаційний акт 1651 р. заборонив іноземним кораблям каботажне плавання між англійськими портами і дозволив постачати товари лише своєї країни, підтвердив монополію англійських купців на торгівлю з колоніями Англії, ввів для іноземних купців подвійне мито. В 1792 р. Велика Британія мала позитивне торговельне сальдо більш як 5 млн фунтів стерлінгів (ф. ст.). Обсяг зовнішньої торгівлі становив 1/5 європейської та 1/7 світової. Торговий флот нараховував 30 470 кораблів. Держава проводила політику протекціонізму, мито на імпортні товари досягало 100 % і більше. Англійський банк (1694 р.) був першим акціонерним банком. Він розпочав емісію банкнот, які обмінювали на золото до 1797 р. Комерційних банків у 1807 р. в Лондоні було 73, у провінціях - понад 370. Вони були депозитними, надавали кредити, враховували векселі. В 1773 р. створено Рахункову палату для компенсаційних розрахунків між банками. Формувалася система прямих (подушний, поземельний) і непрямих (на сіль, вино, тютюн тощо) податків (акцизів), з яких останні переважали. В 1800 р. податки становили п'яту частину доходів. Державний борг (переважно голландським банкірам) у 1716 р. було визнано національним.

Основні положення теорії пізнього меркантилізму розробляли Т. Meн, С. Фортрей, Дж. Ло, Дж. Стюарт.

Томас Мен (1571-1641) у працях "Роздуми про торгівлю Англії з Ост-Індією, які включають відповідь на різні зауваження, що зазвичай роблять проти неї" та "Скарби Англії у зовнішній торгівлі, або Баланс зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства" обґрунтував ідею активного торговельного балансу як наслідок зростання експорту промислової готової продукції, підтримки державою її виробництва, зменшення або повернення мита на товари, що вивозяться, укладення міждержавних договорів. Він аналізував поняття "загальний торговельний баланс" і "частковий торговельний баланс", зауважуючи, що дефіцит у торгівлі з однією країною може компенсуватися активним сальдо у торговельних відносинах з іншою країною.

Самуїл Фортрей (1622-1681) пропонував розвивати експортну торгівлю на основі національного промислового та аграрного виробництва, необхідні для англійського господарства імпортні товари завозити з невеликим митом, інші - з високим.

Теоретичні положення Джона Ло (1671-1729), автора книги "Гроші і торгівля з пропозицією, як забезпечити націю грошима", охоплювали такі ідеї: гроші є вирішальним фактором економічного процвітання держави, їх кількість має забезпечувати потреби держави, для цього доцільно заснувати державний банк для випуску паперових грошей і знизити рівень процента, розвивати банківську систему і дозволити банкам кредитну експансію. Працюючи контролером фінансів у Франції, Дж. Ло реалізував свої ідеї, заснувавши першу в історії відкриту акціонерну компанію, проте неконтрольований випуск акцій призвів до створення фінансової піраміди та її краху.

Останнім меркантилістом вважають Джеймса Стюарта (1712- 1780), який у праці "Дослідження про основи політичної економії" (1767) намагався систематизувати погляди меркантилістів. Одночасно він заперечував, що багатство створюється лише торгівлею. Розрізняв "позитивний прибуток", що залежить від зростання продуктивних сил суспільства та продуктивності праці, забезпечує зростання суспільного багатства, та "відносний прибуток", що є результатом обміну в міжнародній торгівлі. Дж. Стюарт критикував кількісну теорію грошей, визнавав необхідність наявності певної кількості грошей в обігу, обґрунтовував потребу державного регулювання господарського життя.

Економічний розвиток Великої Британії мануфактурного періоду - підтвердження закономірності панування промислового капіталу над торговельним.

У Франції генезис ринкової економіки визначали особливості феодалізму та економічна політика абсолютизму. Основними джерелами нагромадження капіталу були податкова система, загальнодержавний відкуп податків, система державного боргу, продаж судових і фінансових посад.

Мануфактуризація промисловості поєднувалася зі збереженням та зміцненням цехового ремесла. Держава спеціальними законами зберігала корпоративний характер промисловості, надала цеховій владі функції королівської поліції. Мануфактури виробляли предмети розкоші та військове спорядження. Переважали дрібні централізовані мануфактури, на яких працювало до 50 робітників. Поширення набула розпорошена мануфактура у сільській місцевості. Держава засновувала казенні великі мануфактури, залучала приватний капітал до їх створення шляхом здійснення протекціоністської політики (заборона імпорту текстилю та експорту текстильної сировини), надання привілеїв, субвенцій та субсидій, довготермінових кредитів, утвердження монополії на виробництво і продаж товарів. Для поліпшення їх якості розроблялися спеціальні регламенти. Державна підтримка промислового розвитку найбільш яскраво втілилася в політиці кольберизму. За цей період кількість великих мануфактур зросла від 68 до 113, почали розвиватися добувна і металургійна промисловості. Держава сприяла мануфактуристам щодо купівлі засобів виробництва (дерева і землі), надала 2 млн ліврів субвенцій, запрошувала іноземних майстрів, заборонила імпорт текстилю й експорт шовку, встановила високі мита на промислові товари, організовувала професійне навчання. Незважаючи на це, загалом розвиток мануфактур був повільним, обмежувався галузями легкої промисловості. Дворянство отримало право володіти мануфактурами і банками лише в 1767 р.

У сільському господарстві впродовж XVI ст. дворянство втратило монополію на землю, яка стала об'єктом купівлі-продажу. Відбувалася її інтенсивна мобілізація буржуазією і селянством. В середині XVIII ст. дворяни та священнослужителі володіли 20-25 % приватної землі, селяни - 40 %, міська буржуазія - 13,5 %.

У феодальних маєтках доменіальне господарство практично не існувало. Французьке дворянство було служилим. Землекористувачами та виробниками продукції були селянські господарства на правах цензиви та оренди. Значення цензиви - умовно-спадкого землекористування із виплатою фіксованої грошової ренти (цензу) - зменшилося, значення оренди зросло. У другій половині XVIII ст. загальна сума доходів позасеньйорального (сеньйорія - назва феодального маєтку) походження досягала 88,6 %, у тому числі частка орендної плати лише великих ферм становила 63,4 %. В 70-х роках XVII ст. скасовано державні повинності селян і баналітетне право. В XVIII ст. розпочався процес обгороджування громадських земель (альєнд), половину яких привласнили сеньйори. Селянське господарство мало натурально-споживчий характер, визначалося низьким рівнем товарності, зростанням заборгованості та поглибленням економічної диференціації. Фермерське господарство практично не розвивалося. Аграрна культура залишалася середньовічною. її не змінили державні заходи щодо меліорації земель, поширення конярства, шовківництва, впровадження нових сільськогосподарських культур (капусти, моркви, картоплі, ріпи тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США
  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці