o контроль з боку ханської адміністрації, політичну залежність, коли ярлик на княжіння надавав золотоординський хан. Населення платило данину - різні "ординські тягості" (татарщину): поплужне (поземельний податок від плуга), корм (утримання ханських чиновників), ям (надання підвод для ханських чиновників), тамгу (мита), войну (спорядження людей у військо під час походів). Від податків звільнялася церква, обов'язком якої було підтримувати владу хана. Данину, або татарщину, брали хутром, збіжжям, грішми, спочатку ханські баскаки, пізніше - українські князі;
o величезні людські втрати, спричинені масовою загибеллю, полоном і вивезенням населення до Золотої Орди, постійними походами на руські землі, повільне відтворення населення, внаслідок чого Наддніпрянщина залишалася малозаселеною до кінця XVI ст.;
o господарське спустошення багатьох районів, занепад і зникнення окремих ремісничих спеціальностей і технологій, послаблення товарності виробництва. В ювелірній справі втрачено секрет виготовлення перегородчатої емалі, у скловиробництві - скляних браслетів, зменшився асортимент гончарних виробів (у літописах збереглися лише згадки про окремі поселення), повільна відбудова старих міст, зруйнованих ординською навалою. Активною містобудівельною діяльністю займалися Данило Галицький і його брат Василько Романович. Зводилися фортифікаційні споруди, зокрема у Холмі та Львові;
o були перервані торговельні відносини з країнами Сходу;
o почалося економічне відставання від країн Західної Європи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави“ на сторінці 2. Приємного читання.
