Розділ «ТЕМА 13. Сукупний попит, сукупна пропозиція і макроекономічна рівновага»

Принцип мультиплікатора обумовлений множинним ефектом першої інвестиції. Зростання інвестицій приводить до збільшення доходів продавців інвестиційних товарів. Ці доходи використовуються для придбання інших товарів та послуг, а це означає, що їх виробники також отримають вигоди від збільшення доходів і знову витрачатимуть їх частину на придбання товарів та послуг, хоча і менш активно. І цей процес триватиме на кожній стадії до того рівня, коли витрати на споживання наблизяться до нульової позначки. В результаті загальна сума товарів та послуг, створених для покриття доходів, спричинених первісною інвестицією, перевищуватиме останню на величину мультиплікатора.

При цьому мультиплікатор пов'язаний із споживанням, точніше, із граничною схильністю до споживання. Та частина одержаного доходу, що спрямовується на споживання, залежить від граничної схильності до споживання. Тому кінцевий приріст доходу визначатиметься тим, який його обсяг буде спрямовано на споживання усіма учасниками названого процесу. І чим вища величина граничної схильності до споживання, тим розмір приросту доходу в результаті мультиплікаційного ефекту буде більшим. Тому величину мультиплікатора можна визначити за формулою:

Оскільки гранична схильність до споживання є оберненою величиною граничної схильності до заощадження, то ГСС = 1 - ГСЗ. А тому формула мультиплікатора набуває такого вигляду:

Отже, величина мультиплікатора перебуває в оберненій залежності від граничної схильності до заощадження. А тому чим вища гранична схильність до заощадження, тим величина мультиплікатора буде меншою.

Таким чином, кейнсіанський аналіз залежності між сукупним попитом і обсягом національного виробництва показує ті важелі, через які можна впливати на макроекономічні процеси, забезпечуючи макроекономічну стабільність. Обґрунтування мультиплікаційного ефекту створило теоретичну основу для державного регулювання сукупного попиту, а через нього - і національного виробництва. І хоча ця теорія піддається критиці, але один висновок не підлягає сумніву - вона обгрунтувала необхідність і можливість державного регулювання ринкової економіки насамперед фіскальними та монетарними засобами. їх буде розглянуто в наступних темах.