Розділ «Тема 8. Лікарські рослини та сировина, які містять дубильні речовини»

Дубильні речовини – це рослинні високомолекулярні (мол.м. від 300-5000 до 20000) фенольні сполуки, які здатні осаджувати білки, алкалоїди і мають в'яжучий смак.

Вони широко зустрічаються у представників покритонасінних та голонасінних, водоростей, грибів, лишайників, плавунів та папоротевидих.

Це аморфні речовини жовтого або бурого кольору, добре розчинні у воді, спирті, ацетоні та ін., нерозчинні у хлороформі, бензолі, діетиловому ефірі. У відповідності з класифікацією К. Фрейденберга, їх поділяють на галотаніни, елаготаніни та нецукрові ефіри карбонових кислот.

Галотаніни – складні ефіри вуглеводів і галової кислоти. Джерело їх – гали турецькі та китайські, а також листя скумпії звичайної і сумаха дубильного.

Елаготаніни – складні ефіри вуглеводів і гексагідроксидифенової, хебулової, бревіфолінкарбонової кислот, містяться у тропічних рослинах, можуть бути у шкірці плодів гранатника звичайного, корі евкаліпту, шкірці горіха грецького.

Неиукрові ефіри карбонових кислот – це ефіри галової кислоти з хінною, оксикоричними кислотами, а також із флавінами. Містяться в достатній кількості у рослинах: теогалін (у листі чаю), галокатехін – галат (у листі чаю китайського).

Для встановлення кількісного вмісту в рослинній сировині дубильних речовин використовують наступні методи: гравіметричний, комплексометричний, фотоколориметричний, хроматографічний та інші.

Застосовують у медичній практиці як в'яжучі, протизапальні, радіопротекторні, антисептичні і кровоспинні засоби при опіках, катарах, гнійних процесах, при отруєнні алкалоїдами, солями важких металів, деякими глікозидами.

Таніди (дубильні речовини) містяться у значних кількостях в усіх органах і частинах таких рослин: дубових галах, корі дуба верби, деяких видів евкаліпту, листі чаю, листі та кореневищі бадану, бруньках тополі та дуба. Вони є і в плодах (особливо недостиглих) яблуні, груші, айви, терну, горобини.

Танін відноситься до групи галотанінів. Знаходиться у бадані товстолистому, брусниці, сумаху дубильному.

Після відмирання клітин дубильні речовини переходять у клітинну оболонку і після окислення утворюють темнозабарвлені сполуки (флобафени), від яких залежить забарвлення шкірки.

Ягоди і фрукти, які містять дубильні речовини, мають терпкий смак, в'яжучі властивості сповільнюють перистальтику, застосовуються найчастіше у вигляді відварів і киселів. Найбільш відомі рослини характеризуються нижче.

Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia / L. / Fritsch.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Ломикаменеві (Saxifragaceae) з м'ясистим кореневищем до 1 м. Стебло (квітконосна стрілка) безлисте до 50 заввишки. Листки шкірясті, блискучі, довгочерешкові, зимуючі, до 35 см завдовжки, утворюють прикореневу розетку. Рожеві квітки правильні двостатеві, дзвіночковидні у верхівковому волосисто-шитковидному суцвітті. Цвіте у травні-червні. Плід суха коробочка з бурими або червоними насіпинами.

Поширення. Походить з Алтаю. Росте по сухих луках, кам'янистих схилах, скелях, гірських і кедрових лісах Сибіру, Середньої Азії. В Україні культивується переважно у ботанічних садах.

Заготівля. Збирають кореневища з коренями, а також листя й сушать. Зберігають в добре провітрюваних приміщеннях.

Хімічний склад. У сировині (корені і кореневищах) містяться дубильні речовини (до 27 % ) у тому числі танін (8-10 %), арбутин (12-13 %), крохмаль, глікозид бергенін, ефірна олія, глюкоза, сахароза, кальцію оксалат, флавоноїди, декстрини та ін. У листі є арбутин (11,5-22 %), гідрохінон, вітамін С, фітонциди, дубильні речовини, галова кислота.

Застосування. Препарати бадану мають в'яжучу, кровоспинну, протизапальну і антисептичну дію. Застосовують при надмірних менструаціях на грунті запалення придатків, кровотечах після абортів, фібромі матки, геморагічних метропатіях, ерозії шийки матки. Для цього 1 ст. л. екстракту розводять в 1 л перевареної води і роблять спринцювання та піхвові ванночки. При колітах та інших захворюваннях кишечнику інфекційного походження приймають по 20-30 крапель 3-4 рази на день. При дизентерії застосовують разом з сульфаніламідами й антибіотиками. Екстрактом змащують ясна при хронічних запаленнях. При запаленнях слизової оболонки ротової порожнини і носа 2 ч. л. екстракту розводять у 0,25 склянки води і роблять полоскання декілька разів на день.

У народній медицині застосовують відвар кореневищ і листя при захворюваннях кишечнику й запаленні ясен: 4 ч. л. сировини заливають 1 склянкою води, кип'ятять 30 хв., охолоджують і приймають по 1 ст. л. 3 рази на день, а при захворюваннях ясен їх змащують цим відваром.