Розділ «Тема 8. Лікарські рослини та сировина, які містять дубильні речовини»

У народній медицині, крім того, застосовують при болях у шлунку, голови, горла, раку молочної залози, дизентерії, геморої. Приймають по 400-500 мл 10 % відвару, або по 1-2 ч. л. 3-4 рази на день 20 % настоянку кореневищ на горілці.

Застосовують при трихомонадних кольпітах, ерозіях шийки матки, фіброміомі та запаленні матки у вигляді спринцювань і тампонів з відваром кореневищ. При виразкових колітах і дизентерії беруть 1 ст. л. 20 % горілчаної настоянки кореневищ, розводять в 1 склянці води і вводять у пряму кишку. Відваром кореневищ полощуть рот при стоматиті та гінгівіті, промивають при запаленні вен ніг, у тому числі виразках, варикозному розширенні, гнійних ранах, пролежнях, кровотечах, роблять примочки при запальних процесах і виразках. Використовують витяжку, яку одержують настоюванням 1 ч. л. кореневищ в 1 склянці окропу протягом 1-3 год. При геморої приймають сидячі ванни з міцним відваром кореневищ або всієї рослини.

Молоді листочки та пагони додають до салатів, супів; молоде зварене кореневище – салатів і вінегретів.

Скумпія звичайна (Cotinus coggygria (Scop.)

Галузистий кущ або невелике дерево з родини Сумахові (Anacardiaceae) заввишки до 12 м з добре розвиненою кореневою системою і округлою кроною. На гілках розташовані округлі, овальні або оберненояйцеподібні, цілокраї, зверху темно-зелені, знизу сизуваті листки з довгим черешком. Квітки зеленувато- білі, зібрані в розлогі волоті. Цвіте у червні-липні. Плід – зеленувата, згодом червонувата суха кістянка.

Поширення. Росте на горбах, схилах, у горах серед чагарників, по узліссях, лісових галявинах, як підлісок у південних районах Європейської частини, на Кавказі, по всьому гірському Криму, трапляється в Лісостепу і Степу. Рослину вирощують як декоративний кущ, а також у полезахисних лісонасадженнях.

Заготівля. Збирають великі добре розвинуті листки без черешків протягом усього літа від початку цвітіння і сушать.

Хімічний склад. Листя містить галатонін (до 25 %), елагову та галову кислоти та їх метальні ефіри, флавоноїди (кверцетин, фусцин, фізетин, мерицитрин), галактози, глікозидні сполуки, ефірну олію (10-21 %), до складу якої входить камфен, мірцен, лимонен, α-пінен, ліналоол, 1-терпінеол, флавон мірицетин, а також барвники, мінеральні сполуки та ін.

Застосування. З листя добувають танін, який має в'яжучі властивості, оскільки на слизовій оболонці й рановій поверхні утворює плівку із танату та альбумінату, яка захищає від подразнення нервові закінчення. Внаслідок зменшення болю, звуження судин, обмеження секреції відбувається зменшення запального процесу. При запаленнях порожнини рота, носа, горла, зіву застосовують 1-2 % водні й гліцеринові розчини для полоскання та 5-10 % розчини для змазування; при опіках, виразках, тріщинах і пролежнях – 3-10 % розчини та мазі. При отруєннях солями алкалоїдів та важких металів, з якими утворює нерозчинні сполуки, шлунок промивають 0,5 % відваром.

Продукт взаємодії таніну з казеїном – танальбін–застосовують як в'яжучий засіб при гострих і хронічних проносах по 0,3-1,0 г 3-4 рази на день.

Розроблено препарат флакумін у таблетках, який має протизапальну та жовчогінну дію.

Листя застосовують у народній медицині як в'яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб при захворюваннях шкіри, ранах, гнійниках, обмороженнях, опіках, фурункулах, при білях і надмірних менструаціях, запаленнях ясен, порожнини рота, зіву, горла та при зубному болі. Беруть 50 г листя, заливають 0,5 л окропу, кип'ятять 30 хв. і застосовують у вигляді компресів, припарок, полоскання і спринцювання.

Сумах дубильний (Rhus coriaria L.)

Малогіллястий кущ або невелике дерево з родини Сумахові (Anacardiaceae) заввишки до 4 м з добре розвинутою кореневою системою. Стовбур тоненький, вкритий коричневою повздовжньо-тріщеиуватою корою. Пагони з жовтуватою корою вкриті жорсткими волосками. Листки чергові черешкові, непарноперисті, а листочки (9-17) сидячі – супротивні опушені, зверху темно-зелені, знизу світло-зелені. Квітки дрібні, одностатеві (рослина однодомна), кремово-жовті або зеленувато-білі, зібрані в кінцевих або пазушних видовженоконусовидних китицях. Цвіте у червні-липні. Плід – куляста червоно-бура волосиста кістянка.

Поширення. Росте по кам'янистих і вапнякових схилах, на скелях у нижніх і середніх зонах гір, в розріджених лісах Криму, Середньої Азії, на Кавказі. Його культивують як декоративну і фітомеліоративну рослину.

Заготівля. Збирають листя від початку цвітіння до утворення плодів й сушать.

Хімічний склад. У листі містяться дубильні речовини (13-25 %), у складі яких є до 15 % таніну, вільна галова кислота та її метиловий ефір, мірицин та інші флавоноїди, ефірна олія (до 0,01 %), аскорбінова кислота (до 112 мг%). Окремі частини рослини містять барвники: листя, пагони і плоди – червоні, кора – жовті, корені – коричневі.

Застосування. Використовують для добування таніну.

Використовують Сумах отруйний, або Токсикодсидрои укорінений (Toxicodendron radicaus) L. (Ktze.), який містить отруйну речовину – викликає іпритоподібні опіки. Настоянка свіжого листя, розведена 48 % спиртом 1:1000, входить до складу акофіту (радикуліну).

Черемха звичайна (Padus avium Mill.) (Padus racemosa (Lam.) Gilib.)