Розділ «Тема 8. Лікарські рослини та сировина, які містять дубильні речовини»

Хімічний склад. Кореневища містять дубильні речовини (до 31 %), флобафени, глікозид терментилін, ефіри, торментол, хінну, елагову та яблучну кислоти, смоли, камедь, крохмаль, ефірну олію, до складу якої входить цинеол, а також вітамін С, вуглеводи та мінеральні речовини (6 %).

Застосування. Кореневища мають в'яжучі, кровоспинні, антисептичні, протизапальні, жовчогінні, ранозагоювальні, знеболювальні, властивості. їх застосовують при проносах, дизентерії, виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки, ахілії шлунку, запаленнях і кольках шлунково-кишкового тракту, при маткових, легеневих і кишкових кровотечах, крововиливах, захворюваннях матки, надмірних менструаціях, геморої, кровавій сечі, ревматизмі, подагрі, жовтяниці, захворюваннях печінки, туберкульозі та емфіземі легенів, у початковий період гострих респіраторних захворювань, при бронхітах з сухим кашлем, нежиті, першінні в горлі, печії в грудях, слинотечі. Для цього готують відвар кореневища 20:200 і приймають по 1 ст. л. З рази на день або беруть 5-10 г сировини, заливають 0,5 л води, кип'ятять 20 хв. і приймають по 1 ст. л. 6-8 разів на день, або 1 ст. л. заварюють в 1 склянці окропу, кип'ятять 10 хв. і п'ють ковтками протягом дня по 1-2 ст. л. Випускають круглі брикети кореневищ по 30 г. Беруть 2 брикети, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 30 хв. і споживають як відвар. Готують також настоянку, яку приймають по 20-30 крапель 4-5 разів на день. При виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки має ефект 20 % настойка і 5 % відвар.

Застосовують при ранах, висипах на шкірі, мокнучих екземах, геморої, тріщинах, опіках, забитті з крововиливами. Відваром кореневищ 30,0:500,0 роблять компреси або примочки, спринцювання при білях, ополіскують порожнину рота при цинзі, стоматитах, горло – при ангіні. При тріщинах на шкірі кінцівок і на губах вживають мазь, яку готують варячи 5 г порошку кореневища з 100 г коров'ячого масла протягом 5 хв. Настоєм 10 або 20 % роблять примочки при жирній себореї та вугрових висипах на обличчі.

Порошок кореневищ вживають для чищення зубів, який упереджує запалення ясен, усуває неприємний запах, зберігає блиск. Мазь з кореневищ застосовують для пом'якшення сухої шкіри.

У деяких селах порошок кореневищ додають до борошна при випіканні хліба і коржиків.

Використовують Перстач гусячий (гусячі лапки) (Р. anserina L.). Збирають кореневища з коренями у фазі цвітіння й сушать. Вони містять сапоніни, вітамін С (до 297 мг%), холін, гіркі та дубильні речовини (до 18%), флавоноїди (мірицетин, кверцетин, кемпферол, дельфінідин, ціанідин), ферулову, кумарову і елагову кислоти, мінеральні солі, ефірну олію, слизи. Застосовують у народній медицині як знеболювальний, кровоспинний, в'яжучий і сечогінний засіб при запаленнях і спазматичних болях шлунково-кишкового тракту, гастралгіях, проносах, ахілії, колітах, ентероколітах, метеоризмі, геморої, для регуляції функцій товстого кишечнику, при виразкових хворобах шлунку і 12-палої кишки, жовчнокам'яній хворобі, жовтяниці, холециститі та інших захворюваннях печінки і жовчного міхура, при болісних і нерегулярних менструаціях, кровотечах, для регулювання функції матки, при нирковокам'яній хворобі, циститі, бронхіальній астмі, коклюші, головному болю, болях зубів і суглобів, ломоті, мігрені, цинзі, застудних захворюваннях, грипі. Беруть 1 ст. л. сировини, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хв. і п'ють по 1 склянці 2-3 рази на день. При спастичних болях готують 10 % відвар і приймають по 1 ст. л. З рази на день. При болях у шлунку й блюванні, особливо у молодих осіб, готують 10 % відвар і приймають по 1-3 ч. л. з молоком. При білях, болісних менструаціях, для запобігання мимовільного аборту, посилення сечовиділення готують відвар: 1 ч. л. насіння на 1 склянку козиного молока і п'ють по 0,5 склянки 2 рази на день. Напар трави на козиному пряженому молоці застосовують як сечогінний засіб, що не подразнює нирок.

Застосовують відвар для полоскання порожнини рота при цинзі, ангіні, стоматитах, запаленнях ясен і кровотечі з них, тріщинах на язиці, болях зубів, для ванночок і компресів на рани, а також для ванн при болях суглобів, при носових кровотечах, укусах гадюк, пухлинах, забиттях, тріщинах, для компресів на нижню частину живота при болях у матці та болісних менструаціях. Свіже листя рослини прикладають до ран. Соком свіжої рослини промивають і роблять ванночки на рани. Сік, змішаний з рівною кількістю соку зеленого жита, приймають по 1 ст. л. 3 рази на день при хворобах печінки, зокрема при жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобі.

Траву з кореневищами і коренями Перстачу білого (Р. alba L.), зібрану на початку цвітіння, застосовують при зобі – 20 г заливають 1 склянкою окропу, настоюють в закритій посудині у духовці 6 год. і випивають протягом дня у З прийоми. Повторно приймають через 2-3 дні, поступово збільшуючи концентрацію настою. Його вживають також при опущенні матки. Порошком кореневищ присипають рани й виразки.

У народній медицині використовують кореневища з коренями Перстачу повзучого (Р. reptans L.) як в'яжучий засіб при проносах, цинзі, кровотечах та траву Перстачу сріблястого (Р. argentea L.) при бронхіальній астмі, захворюваннях горла, як в'яжучий і кровоспинний засіб. Трава перстачу входить до складу збору для мікстури Н. М. Здренко.

Для поліпшення апетиту і травлення, при розладах функції шлунково-кишкового тракту, зокрема при дисперсії, метеоризмі, при хворобах печінки приймають по 0,5-1,5 г плодів (або листя) 3 рази на день, або беруть 0,5 ст. л. плодів, заливають 2 склянками холодної води, настоюють 8 год. і випивають протягом дня, або 4 ч. л. коренів запивають 1 склянкою окропу, настоюють 15 хв. і випивають протягом 2 днів. При нирковокам'яній хворобі 15-20 свіжих коренів запивають 1 склянкою окропу, настоюють 15 хв. і п'ють по 1 склянці 2-3 рази на день. Сприяє відходженню конкрементів, свіжий сік коренів – приймають по 1-2 ч. л. З рази на день. Його також застосовують при захворюваннях сечових шляхів, гломерулонефритах, інших захворюваннях нирок. Більш ефективно діє в суміші з соком моркви, селери, шпинату, салату.

Застосовують з косметичною метою. Беруть зелену траву, подрібнюють, змішують з кисляком і змазують обличчя. Через 20 хв. настоянкою ромашки маску знімають і наносять поживний крем.

Листя перстачу застосовують при цинзі та інших авітамінозах. Готують відвар 20:200 і випивають протягом дня за 3 прийоми.

Мазь з насінням застосовують як антипаразитний засіб проти вошей.

Корені, листочки, плоди у свіжому і сушеному вигляді вживають як пряність. Додають до супів, у салати, для приправ до овочевих, м'ясних і рибних страв. Порошки трави й плодів входять до складних прянощів.

Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Розові (Rosaceae) має дерев'янисте кореневище з темно-коричневими коренями. Стебла прямостоячі висотою до 1,5 м ребристі, вгорі розгалужені, всередині порожні, голі. Листки непарноперисті, з видовженояйцевидними або еліптичними, пильчасто-зубчастими по краю. Темно-зеленими зверху і сизуватими знизу. Прикореневі листки зібрані у розетку на довгих черешках, а стеблові – черешкові і чергові. Квітки темно-червоні або майже чорно-пурпурові, правильні, двостатеві, безпелюсткові на довгих прямих квітконосах. Цвіте у червні-вересні. Плід – однонасінний горішок.

Поширення. Росте на заливних луках, вогких полянах і узліссях, по обривах, берегах річок, у заплавах річок, серед чагарників, на всій території СНД, у тому числі в Україні.

Заготівля. Збирають кореневища з коренями восени або весною і сушать. Траву заготовляють під час цвітіння рослини і сушать.

Хімічний склад. Кореневища і корені містять сапоніни сангвісорбін, потерин і гептриконтан, стерини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), антоціани, до 25 % дубильних речовин (катехін, гатокатехін) і продукти їх окислення, крохмаль, кальцію оксалат, ефірні олії, галову, елагову і щавлеву кислоти, вітамін С, каротин, сполуки мангану, ванадію, заліза, кальцію, магнію. В траві рослини є дубильні речовини, ефірні олії (1,5-1,8 %), сапонін, сангвісорбін (2,5-4 %). У листі є аскорбінова кислота (360-920 мг%) і каротин.

Застосування. Препарати кореневищ мають в'яжучі, знеболювальні, кровоспинні, антисептичні й протицистні властивості, звужують судини, гальмують перистальтику кишечнику, збуджують м'язи серця. Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, ентероколітах, інтоксикаційних і гастрогенних проносах, виразковому коліті, дизентерії, як кровоспинні засоби при маткових (фіброміоми, ерозії шийки матки, у післяабортивному періоді), ниркових, легеневих, шлункових, кишкових кровотечах, кровохарканнях, у томі числі у хворих на туберкульоз, при надмірних менструаціях, на грунті запалення придатків, геморагічних мстропатіях. Беруть 1 ст. л. сировини (15 г), заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 30 хв. і приймають по 1 ст. л. 5-6 рази на день, або 0,5 ч. л., приймають по 1 ст. л. після їди 2-3 рази на день, або порошок по 0,5 г 3-6 разів на день. Рідкий екстракт приймають по 30-50 крапель 3-4 рази на день. При лямбліозних холециститах вводять за допомогою дуоденального зонду по 100 мл 33 % відвару кореневищ 3-8 разів, а через 1-2 місяці курс лікування повторюють; при холециститах приймають по 1 ст. л. 10 % відвару 3-4 рази на день.