Коронація
— Ліно? Ліно?
Історія повторювалася. Принц знову будив мене серед ночі й знову переривав солодкий сон, тільки цього разу мені снилася не мама, а наше Королівство на привалі. Я сиджу біля вогню, навпроти — Оберон, праворуч — Гарольд…
— Ліно, пробач, я тебе розбудив…
Місяць перемістився на середину неба, з жовтого став білим, як ліхтар перед нашим під’їздом.
— Що трапилося?
— Нічого… У мене ідея. Послухай… Давай скористаємося твоїм авторитетом.
— Тобто?
— Ось поглянь. Ми прийшли до них, по суті, голі-босі, обідрані, все майно в одному заплічному мішку. Ні почту, як у Оберона, ні слуг, ні варти. Звичайно, у них є підстави нам не вірити… Але у нас є доказ наших прав — це ти, маг дороги.
— І що?
-Завтра ми вийдемо їм назустріч. І… ти можеш підняти бурю? Невеликий такий штормик?
— Навіщо?
— Бо ти — наша могутність. У тебе вони повірять. Я бачив, як косували на твій посох… Якщо не можеш бурю — просто пошли блискавку в небо. Один раз. Не треба нікого залякувати, підпалювати і таке інше…
— Розумний який, — пробурмотіла я собі під ніс.
— Ну що ти кривишся? Головне — утвердитися, а потім закони Королівства зроблять усе за нас. Хай тільки нас визнають. Хай визнають, а там і повірять, і полюблять… Ну?
— А якщо я скажу «ні»?
Принц молитовно склав долоні:
— Якщо ти скажеш «ні», твої шанси потрапити додому різко зменшаться.
— Тобі не королем бути, — сказала я крізь зуби. — Тобі єзуїтом бути…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцять четвертий Коронація“ на сторінці 1. Приємного читання.