TextBook — Принц Олександр і принцеса Ельвіра! Чи згодні ви взяти одне одного за чоловіка і дружину?
— Згодні, — після короткої паузи відповіли вони одночасно.
— Тоді я, маг дороги Ліна Лапіна, оголошую ваш шлюб дійсн… ну, тобто, ви тепер чоловік й дружина. Вітаю.
Дехто в натовпі зааплодував. Я повернулася до наречених, глянула на них уперше: вони стояли, взявшись за руки, трохи розгублені, проте щасливі.
— А зараз я вас короную, — сказала я вже не так упевнено.
Вони опустилися на коліна і простягнули мені кожен свою корону. Я підійшла до принца, взяла «сосновий вінок» із його рук:
— Владою, даною мені королем Обероном…
Голос зірвався. Я із жахом подумала: «Що я роблю? Оберон не давав мені такої влади! Я не маю права… це самозванство!»
Я озирнулася. Рибалки, подавшись уперед, жадібно ловили кожен мій рух.
Без жодного слова я поклала корону із шишок на схилену голову принца.
Зрештою, нехай розбираються самі.
А мені час додому.
* * *Цілісіньку ніч я вешталася берегом. Навіть викупалася разок. Вода була теплою, хвилі вляглися, берег спорожнів і потонув у темряві. Я довго лежала на спині, дивлячись на місяць, дозволяючи воді тихенько мене гойдати.
Повернулася в селище лише після сходу сонця. Значна частина човнів вже вийшла в море. Я йшла вузькою вулицею, із-за кожної огорожі мене проводжали уважні насторожені погляди.
Молодята почувалися чудово — поснідали молоком і хлібом, потім весело облаштовували клуню, намагаючись надати їй схожості з королівським житлом. Вони дивилися одне на одного з такою ніжністю, що я навіть забула про свій поганий настрій.
— Ну що? Королівство засновано? Можу я вже йти додому?
— Зачекай. Знадобиться зовсім трішки — кілька годин… в крайньому разі, кілька днів. Дай Королівству пустити коріння!
Минув день. Посеред клуні височіли два трони із соснових колод із прибитими спинками. Король і королева годинами сиділи на них, базікаючи про дурниці.
Прислуговувати їм староста доручив двом немолодим жінкам. Вони готували їжу, хоча й не дуже ситну, вимітали сміття та вибивали матраци. Новоспеченій королівській парі старі кланялися й говорили «ваша величність». Мене сторонились.
— Ну що? Це вже Королівство?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцять четвертий Коронація“ на сторінці 4. Приємного читання.