У загальному випадку процес комунікації стосується взаємодії між людьми взагалі. Для характеристики процесів комунікації між двома та більше особами застосовують термін "міжособові комунікації".
В організації працівники відіграють певні ролі, діють в умовах ієрархії влади. Це вносить суттєві зміни в характер комунікації, ускладнює їх. Тому для позначення процесів комунікації у межах організації використовують поняття "організаційні комунікації".
Вирізняють три основні методи міжособових комунікацій:
• усна комунікація;
• письмова комунікація;
• невербальна комунікація.
Усна комунікація – найбільш поширений метод обміну інформацією між людьми. До популярних форм усної комунікації належать: промови, групові дискусії, розмови по телефону, розповсюдження чуток тощо.
Переваги усної комунікації:
• швидкість обміну інформацією;
• хороший зворотній зв'язок завдяки безпосередньому контакту (можливість поставити запитання, уточнити повідомлення, виявити згоду чи незгоду тощо);
• простота здійснення комунікації.
Недоліки усної комунікації:
• використання для повідомлення неадекватних слів;
• можливість пропустити у повідомленні суттєві деталі;
• велика ймовірність забування почутої слухачем інформації;
• викривлення повідомлення при його подальшій передачі.
Формами письмової комунікації виступають: накази; розпорядження, листи, звіти та інші засоби комунікації, які використовують письмові символи. Переваги письмової комунікації:
• незмінність упродовж тривалого часу може зберігатися;
• матеріальність, помітність;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжособистісні та організаційні комунікації“ на сторінці 1. Приємного читання.
