ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА

Менеджмент вищої освіти

• 1. Дистанційне навчання – одна з прогресивних технологій підготовки фахівців в Україні

• 2. Проблеми і суперечності у впровадженні дистанційного навчання у вищій школі

• 3. Викладач-тьютор як суб'єкт дистанційного освітнього процесу

• 4. Провідні тенденції розвитку дистанційної освіти в Україні

Дистанційне навчання – одна з прогресивних технологій підготовки фахівців в Україні

Дистанційне навчання (ДН) – форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники (об'єкт і суб'єкт навчання) здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (на відстані, яка не дозволяє і не передбачає безпосередню навчальну взаємодію учасників віч-на-віч, коли учасники територіально перебувають за межами можливої безпосередньої навчальної взаємодії і коли у процесі навчання їх особиста присутність у певних навчальних приміщеннях навчального закладу не є обов'язковою).

Залежно від характеру організації навчальних комунікацій між учасниками навчально-виховного процесу та організаторами освіти і способу побудови комунікаційного каналу навчального середовища (транспортної системи доставки навчальних об'єктів) розрізняють традиційне ДН (заочна форма навчання) і електронне дистанційне навчання (далі – е-ДН).

Традиційне ДН – різновид ДН, за яким учасники і організатори навчального процесу здійснюють взаємодію переважно асинхронно у часі, значною мірою використовуючи як транспортну систему доставки засобів навчання та інших інформаційних об'єктів системи поштового, телефонного або телеграфного зв'язку.

Е-ДН – різновид ДН, за яким учасники і організатори навчального процесу здійснюють переважно індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронно у часі, переважно і принципово використовуючи електронні транспортні системи доставки засобів навчання та інших інформаційних об'єктів, комп'ютерні мережі інтернет/інтранет, медіа, навчальні засоби та інформаційно-комунікаційні технології.

У вітчизняній і особливо в зарубіжній літературі системи мережевого е-ДН називають також системами чи мережами розподіленого навчання (Distributed Learning Network, Distributed Learning System), або просто розподіленим навчанням (Distributed Learning). Зазвичай, ці терміни вживаються як синоніми навіть у межах єдиного тексту.

Спираючись на зазначені характерні риси і принципи побудови е-ДН, можна вказати на такі його специфічні якісні властивості.

• Гнучкість і адаптивність навчального процесу до потреб і можливостей студентів. Ті, хто навчаються, в основному, не відвідують регулярних занять, організованих за традиційною формою (лекцій, семінарів тощо), а працюють у зручний (як для викладача, так і для студента) для такої роботи час, у зручному місці й зручному темпі, що надає великі переваги для тих, хто бажає продовжити освіту без відриву від виробництва, навчатись у певному навчальному закладі, у певного педагога, вченого, коли реальні можливості для цього відсутні тощо).

• Модульність побудови навчальних програм. В основу програм ДН покладений модульний принцип. Це дозволяє з переліку незалежних курсів- модулів формувати навчальну програму, яка відповідає індивідуальним або груповим (напр., для персоналу окремої організації) потребам тих, хто навчається, враховувати вимоги корпоративної культури тощо.

• Нова роль викладача. При е-ДН спектр функцій, які виконує викладач (його називають тьютором), змінюється: деякі відомі функції, що притаманні і традиційним формам навчання, стають домінуючими (напр., координація навчально-пізнавального процесу, коригування курсу, який викладається, керівництво навчальними проектами, перевірка поточних завдань тощо), а деякі виникають як нові (напр., консультування при складанні індивідуального навчального плану, управління навчальними групами взаємопідтримки, допомога студентам у їх професійному самовизначенні тощо).

• Спеціалізовані форми контролю якості навчальних досягнень. У системах е-ДН, поряд з традиційними формами контролю якості освіти, застосовуються і дистанційні (співбесіди, практичні, курсові та проектні роботи, екстернат, робота в середовищі комп'ютерних інтелектуальних тестових систем тощо).

• Використання базової і спеціалізованих комунікативних технологій підтримки взаємодії суб'єктів процесу е-ДН. Визначальною технологічною ланкою в системах е-ДН є технології теле- комунікацій та їх транспортна основа.

• Використання спеціалізованих засобів навчання. У системах е-ДН як найбільш сучасних освітніх системах використовуються засоби навчання, що відповідають останнім досягненням світової науки й техніки.

• Використання спеціалізованих програмних засобів організаційної підтримки е-ДН. Специфіка організації взаємодії суб'єктів процесу е-ДН (студентів, тьюторів, організаторів е-дистанційного курсу, персоналу, що відповідає в навчальному закладі за загальну організацію е-ДН студентів за повними навчальними програмами), а також складність забезпечення якісного управління е-ДН при значній чисельності студентів спричинили необхідність створення і застосування в системах мережевого е-ДН спеціалізованих програмних засобів – інформаційних систем е-ДН.

Використання спеціалізованих форм організації навчальної діяльності та ІКТ орієнтованих педагогічних технологій. У процесі мережевого е-ДН переважно використовуються такі форми організації навчальної діяльності: спрямоване навчання (directed study), орієнтоване на самоосвіту студента; кероване навчання (instuctor-led learning), яке здійснюється під керівництвом тьютора. Ці форми організації навчальної діяльності можуть застосовуватись як самостійно, так і в поєднанні одна з одною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Місце України в міжнародних рейтингах, що залежить під показників вищої освіти

  • Місце вищої освіти в економіці країни

  • Структура вищих навчальних закладів

  • Класифікація вищих навчальних закладів

  • Структурні підрозділи вищого навчального закладу

  • Форми навчання у вищих навчальних закладах

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Політика у сфері освіти та вищої освіти

  • Фінансування вищої освіти

  • ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Методи управління вищим навчальним закладом

  • ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ

  • Функція планування

  • Функція організації

  • Функція мотивації

  • Функція контролю

  • Функції координації та регулювання

  • ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Процес прийняття рішень

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ

  • СУТНІСТЬ КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Характерні особливості конфліктів

  • СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА В УСТАНОВАХ ОСВІТИ

  • Структура різних стилів керівництва

  • Джерела та чинники формування і вдосконалення стилю керівництва в освіті

  • КОМУНІКАЦІЇ

  • Міжособистісні та організаційні комунікації

  • ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЕРІВНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

  • Характеристика управлінської майстерності

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

  • Організація педагогічного процесу та методичне забезпечення

  • Управління навчальною діяльністю у вищих навчальних закладах

  • Науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу

  • НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА В ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

  • Наукова робота в вищому навчальному закладі

  • Вища освіта і наука

  • УПРАВЛІННЯ ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ В ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

  • Організація виховної роботи зі студентами у вищому навчальному закладі

  • Органи студентського самоврядування

  • УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

  • Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти

  • Стратегічні завдання системи управління вищим навчальним закладом

  • Впровадження системи управління якістю у вищому навчальному закладі

  • ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ

  • Колектив як соціальний об'єкт управління

  • Управління соціально-психологічним кліматом колективу

  • Підвищення ефективності діяльності колективів

  • МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙ

  • Різновиди інноваційної діяльності

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В УПРАВЛІННІ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Програмно-апаратне забезпечення комп'ютерних інформаційних технологій

  • ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА
  • Проблеми і суперечності у впровадженні дистанційного навчання у вищій школі

  • Викладач-тьютор як суб'єкт дистанційного освітнього процесу

  • Провідні тенденції розвитку дистанційної освіти в Україні

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЛОВОДСТВА В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

  • МАРКЕТИНГ В ОСВІТІ

  • Значення маркетингу в галузі освіти

  • Кошторис і вартість освітніх послуг

  • Розробка стратегії маркетингу для навчальних закладів

  • Формування маркетингового комплексу для навчальних закладів "4Р": освітня послуга, ціна, розподіл, комунікації.

  • Маркетингові дослідження. Аналіз і прогноз ринку надання освітніх послуг

  • Маркетингові комунікації