Фахівці з вищою освітою займають ключову позицію в складі української економіки. Освітньо-кваліфікаційний потенціал працівників в Україні традиційно високий. Так, станом на 31 грудня 2013 року працівники з вищою освітою складали майже 60% облікової кількості штатних працівників економіки України, у тому числі 23,6% – з неповною та базовою вищою освітою, у тому числі 35,6% – з повною вищою освітою. За деякими видами економічної діяльності працівники з вищою освітою були переважною категорією працівників, зокрема у фінансовій та страховій діяльності – майже 88%; державному управлінні – 85%; науці – 80%; Інформації та телекомунікації – 76%; музейно-бібліотечній діяльності – 75%; освіті – 73% тощо (таблиця).
В значному ступені розуміння того, що освіченість працівників позитивно впливає на рівень прибутковості бізнесу, призводить до усвідомлення того, що інвестування роботодавцем підвищення їх професійних компетентностей є важливою складовою розвитку бізнесу. На жаль, в Україні витрати бізнесу на професійну освіту не завжди відповідають завданням соціально-економічного розвитку.
Таблиця. Розподіл працівників з вищою освітою за видами економічної діяльності на 31 грудня 2013 року, у % до облікової кількості штатних працівників
| Неповна та базова | Повна | Разом | |
| Усього | 23,6 | 35,6 | 59,2 |
| Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги | 17,2 | 14,9 | 32,1 |
| З них: · Сільське господарство | 16 | 14,1 | 30,1 |
| Промисловість | 22,3 | 24,6 | 46,9 |
| Добувна промисловість і розроблення кар'єрів | 22,8 | 16,7 | 39,5 |
| Переробна промисловість | 21,3 | 25,6 | 46.9 |
| Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря | 26,1 | 30,7 | 56,8 |
| Водопостачання; каналізація, поводження з відходами | 21 | 19,3 | 40,3 |
| Будівництво | 18,6 | 28,4 | 47 |
| Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 23,6 | 35,6 | 59,2 |
| Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність, з них: | 22,5 | 21,3 | 43,8 |
| діяльність у сфері транспорту | 21,2 | 21,2 | 42,4 |
| складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту | 23,1 | 23,1 | 46,2 |
| поштова та кур'єрська діяльність | 24 | 14,1 | 38,1 |
| Тимчасове розмішування й організація харчування | 27,3 | 26,1 | 53,4 |
| Інформація та телекомунікації | 19,9 | 56,4 | 76,3 |
| Фінансова та страхова діяльність | 20,7 | 67,1 | 87,8 |
| Операції з нерухомим майном | 19,5 | 29 | 48,5 |
| Професійна, наукова та технічна діяльність | 15,9 | 63,1 | 79 |
| з неї наукові дослідження та розробки | 13,1 | 66.8 | 79,9 |
| Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 22,2 | 25,1 | 47,3 |
| Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування | 17,7 | 67,1 | 84,8 |
| Освіта | 18,9 | 54 | 72,9 |
| Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | 42,7 | 22,2 | 64,9 |
| з них охорона здоров'я | 43,8 | 22,2 | 66 |
| Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 32,1 | 39,7 | 71,8 |
| з них діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг | 35,8 | 34,8 | 70,6 |
| функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури | 31,8 | 43,5 | 75,3 |
| Надання інших видів послуг | 22,8 | 23,8 | 46,6 |
Джерело: Праця України у 2013 році. Статистичний збірник. К.: Державна служба статистики України, 2014. – 336 с.
Незважаючи на зростання, останніми роками в національній економіці України частки галузей економіки, пов'язаних з наданням послуг (що характерно для країн, які розвивають "економіку знань"), загальні витрати суб'єктів господарювання на професійну освіту (підготовку фахівців, перепідготовку та підвищення кваліфікації тощо) залишаються незначними. У 2012 році витрати на послуги освіти в основному не перевищували декількох десятих відсотків загальних обсягів витрат на виробництво продукції галузей економіки.
Виділялося декілька груп з видатками на освіту вище середніх по країні. У першій групі ці видатки наближалися до 10 копійок на гривню виробленої продукції: "Добувна промисловість і розроблення кар'єрів" (9,6 коп.) та "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря" (8,8 коп.). У другій групі галузей з видатками більш ніж 2 копійки на гривню продукції: "Сільське, лісове та рибне господарство" (4,5 коп.), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (3,7 коп.), "Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів" (3,4 коп.), "Виробництво металів та готових металевих виробів, крім машин і устаткування" (2,4 коп.), (3,4 коп.). Видатки ще 9 галузей перевищують одну копійку. Дещо дивним на цьому фоні виглядають незначні видатки галузей, які вважаються "рушіями" технічного прогресу: "Телекомунікації (електрозв'язок)" – 0,6 коп.; "Комп'ютерне програмування та надання інших інформаційних послуг" – 0,4 коп.; "Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції" – 0,3 коп. (майже на порядок менше, ніж металургії те металообробки); "Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів" – 0,27 коп., "Охорона здоров'я та соціальна допомога" – 0,2 коп.
У розвинених країнах витрати на підготовку кваліфікованого працівника в два-два с половиною рази вище, ніж на матеріальне оснащення одного робочого місця, а сама підготовка середнього працівника займає від 14.5 років формальної освіти (Японія) до 18,5 років (США).
Отримання вищої освіти передбачає можливість отримувати біля цікаву роботу та претендувати на більш високу заробітну плату. Наявність повної вищої освіти надає українським працівникам можливість працювати менше часу – 1526 годин на рік (тоді як, наприклад, працівники з професійно-технічною освітою працюють у середньому 1598 годин), практично уникаючи надурочної роботи, мати довшу тривалість щорічної відпустки (152 години в рік проти 131 у працівників з профтехосвітою, у перерахунку на робочі дні – відповідно 19 та 16 днів).
За освітнім профілем розмір заробітної плати вище середньої мали лише українські працівники з повною вищою освітою (3726 грн./рік, що на 696 грн. вище середньої та 26,53 грн./час, що на 34,3 вище середньої оплати праці за час роботи по країні). Усі інші освітні рівні надають значно менший розмір винагороди за працю, при цьому майже немає різниці в розмірі годинної заробітної плати між працівниками з профтехосвітою та повною загальною середньою освітою (таблиці).
Таблиця. Середньомісячна заробітна плата працівників в залежності від рівня освіти у 2012 році
| Нараховано в середньому за місяць штатному працівнику, грн. | У % до середньої з/шіати по Україні | |||||
| усього | чолов. | жінки | усього | чолов. | жінки | |
| Повна вища | 3726 | 4273 | 3333 | 131,6 | 151,0 | 117,8 |
| Базова вища | 2582 | 3008 | 2317 | 91,2 | 106,3 | 81.9 |
| Неповна вища | 2509 | 3059 | 2221 | 88,7 | 108,1 | 78,5 |
| Професійно-технічна | 2281 | 2564 | 1884 | 80,6 | 90,6 | 66,6 |
| Повна загальна середня | 2240 | 2643 | 1774 | 79,1 | 93,4 | 62,7 |
| Базова загальна середня | 2047 | 2442 | 1609 | 72,3 | 86.3 | 56,9 |
| Нижче базової середньої | 1726 | 2040 | 1431 | 61,0 | 72,1 | 50.6 |
| Усього в середньому по країні | 2830 | 3192 | 2511 | 100,0 | 112,8 | 88.7 |
Джерело даних: Заробітна плата за професійними групами у 2012 році (за матеріалами вибіркового обстеження). Статистичний збірник. К.: Державна служба статистики України, 2013. – с. 41.
Таблиця. Заробітна плата працівників в розрахунку на одну оплачену годину на підприємствах в залежності від рівня освіти у 2012 році
| Нараховано в середньому за місяць штатному працівнику, грн. | У % до середньої з/плати по Україні | |||||
| усього | чолов. | жінки | усього | чолов. | жінки | |
| Повна вища | 26,53 | 29,41 | 24,34 | 134,4 | 149,0 | 123,3 |
| Базова вища | 18,22 | 21,13 | 16,40 | 92,3 | 107,0 | 183.1 |
| Неповна вища | 17,06 | 20,76 | 15,11 | 86,4 | 105,2 | 76,6 |
| Професійно-технічна | 15,74 | 17,83 | 12,87 | 79,7 | 90,3 | 65,2 |
| Повна загальна середня | 15,50 | 18,38 | 12,21 | 78,5 | 93.1 | 61.8 |
| Базова загальна середня | 14,12 | 16,91 | 11,05 | 71,5 | 85,7 | 56,0 |
| Нижче базової середньої | 12,09 | 14,27 | 10,04 | 61,3 | 72.3 | 50,8 |
| Усього в середньому по країні | 19,74 | 22,07 | 17,66 | 100,0 | 111,8 | 19,5 |
Джерело даних: Заробітна плата за професійними групами у 2012 році (за матеріалами вибіркового обстеження). Статистичний збірник. К.: Державка служба статистики України, 2013. – с. 53.
Держстат України констатує: "Розподіл працівників за розмірами заробітної плати свідчить про відсутність залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників як у сфері послуг, так і у сфері виробництва. Наприклад, в установах освіти, де працівники мають високий кваліфікаційний та професійний рівень, забезпечений вищою освітою, у грудні 2013 р. лише у зретини працюючих нарахована заробітна плата була понад 3000 грн., в установах охорони здоров'я та надання соціальної допомоги ще менше – у чверті працюючих".
Структура вищих навчальних закладів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце вищої освіти в економіці країни“ на сторінці 1. Приємного читання.
