Відомі західні дослідники освітніх систем зазначають: "Вища освіта потребує глибокої, радикальної і термінової трансформації. Більше всього варто побоюватися того, що внаслідок самозаспокоєності, обережності або невпевненості зміни будуть відбуватися занадто повільно та обмежаться локальними нововведеннями. Моделі вищої освіти, які отримали широке розповсюдження у другій половині XX ст., більше не працюють".
Національна конкурентоспроможність тісно пов'язана із ефективною системою освіти, зокрема – вищої освіти: успіх економічних та політичних реформ залежить від якості освіти як однієї з головних сфер розбудови сучасного суспільства.
Позитивом є те, що висока позиція у міжнародних рейтингах, за оцінками людського капіталу (ПРООН), а також конкурентоспроможності країн, інших рейтингах підтримується перш за все показниками освіченості населення України.
Міжнародні дослідження якості вищої освіти засвідчують, що показники якості вищої освіти України є доволі неоднорідними. З одного боку, за даними дослідження Глобальної конкурентоспроможності, яке проводить світовий економічний форум, за кількісним показником – охоплення вищою освітою, Україна перебуває в числі перших серед 10-15 країн світу. Доволі високі показники має вища математична і природнича освіта – Україна традиційно посідає тут місце не нижче 50-го. Однак за якістю бізнес-освіти Україна тривалий час перебувала у другій сотні і лише у 2014 році піднялася до 88 місця.
У рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (The Global Competentitiveness Report) 2014-2015 p. Україна посіла 76-е місце серед 144 країн світу (для порівняння відповідно: 2013-2014 р. – 84-е/ 148 країн; 2012-2013 р. – 73-е/144 країни; 2011-2012 р. – 82-е/ 142 країни; 2010-2011 р. – 56-е/ 139 країн)
"Стан вищої та професійної освіти в цілому" (Higher education and training) – 40-е; (для порівняння відповідно: 2013-2014 р. – 43-е; 2012- 2013 р, –47-е; 2011-2012 р. – 51-е; 2010-2011 р. – 66-е); у тому числі: "5.02. Охоплення вищою освітою" (Tertiary education enrollment, gross %) – 13-е (10-e; 10-е; 7-е; 8-е); "5.03. Якість системи освіти в цілому" – 72-е; (79-е; 70-е; 62-е; • 56-е); "5.04. Якість математичної та природничої освіти" (Quality of math and science education) – 30-e (28-e; 34-e; 36-e; 42-e); "5.05. Якість освіти з менеджменту" (Quality of management schools) – 30-e (28-e; 34-e; 36-e; 42-e); а також; "12.04. Співробітництво університетів і бізнесу в сфері наукових досліджень" (University-industiy collaboration in R&D) – 62- e (77-е; 69-е; 70-е); "12.06. Наявність наукових та інженерних кадрів" (Availability of scientists and engineers). – 105-e (46-e; 25-e; 51-e).
He менш неоднозначними виглядають показники розвитку вищої освіти також у Глобальному інноваційному індексі (The Global Innovation Index), в якому у 2014 році Україна займала 63-е місце серед J 43 країн світу (для порівняння, відповідно: проти 71-го серед 142 країн у 2013 р., 2012 р. – 63-е/141 країни, 2011р.- 60-е/125 країн), у тому числі за такими важливими показниками:
"2.2. Рівень розвитку вищої освіти (Tertiary education)" – Україна у 2014 році зайняла 34 місце (2013 р – 42-е; 34-е; 39-е), зокрема -."2.2.1. Охоплення вищою освітою" (Tertiary enrolment, % gross) – 11-е (79,7%) (2013 р – 8-е; 8-е; 6-е); "2.2.2. Частка випускників наукової та інженерної спрямованості" (Graduates іц science & engineering, %) – 23-е (25,6%) (17-е; 19-е; 7-е); "2.2.3. Залучення іноземних студентів" (Tertiary inbound mobility, %) – 64-е (1,8%) (68-е; 64-е; 69-е); "2.3.3. QS ранжування університетів, середній найвищий бал 3 кращих університетів" (QS university ranking, average score top 3) – 48-e (2013 p. – 50-e);
"6. Результативність наукових досліджень" (Knowledge & technology, outputs) – 32-е місце (2013 p • 45-e; 2012 p. – 30-e; 2011 p. – 40-е), зокрема за показниками: "6.1. Створення нових наукових знань" (що характеризується кількістю патентів та наукових статей" (Knowledge creation) – 15-е місце (17-е; 21-е; 22-е); "6.3 Поширення знань" (Knowledge diffiision)- 71-е (89-е; 55-е; 52-е); "6.2. Впливу знань" (Knowledge impact) – 85-е (73-е: бь-е; 84-е).
Присутність українських університетів в рейтингах кращих університетів світу є достатньо скромною.
У рейтингу кращих університетів світу THE World University Rankings – глобальному дослідженні та супроводжуючому його рейтингу кращих вищих навчальних закладів світового значення, що розраховується за методикою британського видання Times Higher Education (ТНЕ) за участі Thomson Reuters 9, жодного українського університету не було включено (а ні в ТОП-200, а ні в ТОП-400).
У рейтинг кращих університетів світу QS World University Rankings – 2014 ввійшли сім українських ВНЗ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченко, який отримав місце а категорії 421-430, Харківський національний університет ім.' Б.Н. Каразіна (в категорії 481-490), Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (в категорії 551-600), Сумський державний університет (в категорії 651-700), Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (в категорії 701 +), Донецький національний університет (701+).
В академічний рейтинг університетів світу ARWU (The Academic Ranking of World Universities), який ще називають Шанхайським рейтингом, жоден з українських університетів не потрапляє.
У рейтингу Webometrics Ranking of World Universities у липні 2014 року в Топ-1000 було включено Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка (885 місце), у другу тисячу (Топ-2000) – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (1271-е); Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (1318-е); Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (1378-е); Сумський державний університет (1475-е); Національний авіаційний університет (м. Київ) (1762-е); Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова (1870-е); Національний університет "Львівська політехніка" (1932).
У рейтингу університетів за популярністю в мережі Інтернет WORLD UNIVERSITIES WEB RANKING 2014 в Топ-2000 включено два українських університети: Національний технічний університет України "КГП" (1209-е місце) та Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (1990-е), в Топ-3000 – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (2493-е); Львівський національний університет імені Івана Франка (2777); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2824).
Місце вищої освіти в економіці країни
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце України в міжнародних рейтингах, що залежить під показників вищої освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
