Мережа неформальних комунікацій отримала назву "виноградної лози". У такій мережі розповсюджується неточна, неповна, не завжди перевірена інформація, яку прийнято називати "чутками". Чутки є невід'ємним елементом системи комунікацій будь-якої організації. Неформальні комунікації набагато швидші, ніж канали формального зв'язку, і становлять для менеджера практичний інтерес, оскільки через них розповсюджується інформація, яку підлеглі вважають важливою. Знаючи зміст чуток, менеджер може вчасно виправити ситуацію як через канали формальних комунікацій, так і з використанням неформальних комунікаційних мереж.
Рис. Ефективність комунікаційних мереж
Таблиця. Базові типи комунікаційних мереж і критерії їх ефективності
| Критерії оцінки ефективності | Базові типи мереж | ||||
| Ланцюгова | Y-мережа | Розкладена | Кільцева | Повного взаємозалік | |
| 1. Швидкість передачі повідомлення | середня | середня | велика | мала | велика |
| 2. Точність повідомлення | висока | висока | висока | низька | середня |
| 3. Імовірність наявності лідера | середня | середня | висока | відсутня | відсутня |
| 4. Моральний стан підлеглих | середній | середній | низький | високий | висотати |
Управління комунікаційними процесами
Управління комунікаційними процесами в організації включає:
• визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;
• розробку й реалізацію засобів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів (рис.).
Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації, основними з яких є:
• 1. Фільтрація. Коли працівник говорить те, що бажає почути його керівник – він фільтрує інформацію. Фільтрація є наслідком конфлікту між сферами компетенції; конфлікту інтересів відправника і одержувача повідомлення; висоти структури організації (чим вище рівень управління, тим більше умов для фільтрації); отриманого досвіду попередніх негативних комунікацій.
• 2. Вибіркове сприйняття. Одержувач краще сприймає інформацію, що відповідає його потребам, мотивації, досвіду тощо. Ступінь зацікавленості в інформації визначає характер її декодування.
• 3. Семантичні бар'єри. Однакові слова мають різне значення для різних людей. Вік, освіта, культурне середовище – три найбільш важливих фактори, які впливають на значення слів, що використовуються в процесі комунікації.
Горизонтальні комунікації між фахівцями одного профілю сприяють виникненню їх власного жаргону, який незрозумілий іншим. У великих організаціях із філіями в різних країнах використовуються терміни, специфічні для відповідного регіону. Усе це, зрештою, призводить до виникнення семантичних бар'єрів.
• 4. Поганий зворотній зв'язок.
• 5. Культурні відмінності між відправником і одержувачем інформації.
• 6. Інформаційні перевантаження виникають унаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію. Виникає потреба відсіву менш важливої інформації.
Підвищення ефективності комунікацій вимагає: удосконалення повідомлень; удосконалення механізму розуміння повідомлень. Основними методами, що допомагають вирішити ці проблеми, є:
• регулювання інформаційних потоків (поділ проблем між менеджером і підлеглими);
• удосконалення зворотного зв'язку на основі: формулювання запитань у процесі повідомлення; повторення всього або частини повідомлення; застосування різних варіантів викладення інформації;
• використання емпатії – здатності поставити себе на місце співрозмовника, врахувати його особливості характеру тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжособистісні та організаційні комунікації“ на сторінці 3. Приємного читання.
