Загальні витрати на освіту в Україні у 2007 р. склали 53,47 млрд, грн., у 2008 р. – 70,39 млрд, грн., у 2009 р. – 77,41 млрд, грн., у 2010 р. – 91,07 млрд, грн., у 2011 р. – 97,60 млрд, грн., у 2012 р. – 111,18 млрд. грн. Порівнюючи з показниками національної економіки у 2007 та 2008 р. Україна витратила 7,4% валового внутрішнього продукту (ВВП) на освіту, у 2009 р. – 8,5%, у 2010 р. – 8,4%, у 2011р.- 7,5% та у 2012 р. цей показник становив 7,9% (державні та приватні витрати разом з урахуванням офіційних та неофіційних прямих платежів населення). Частка витрат державного сектора на освіту у 2012 р. становила 6,7% ВВП, що відповідало рівню розвинутих країн Європейського союзу.
Видатки на вищу освіту у 2000-2013 pp. за даними Держстату України складали у відсотках до ВВП – від 1,3% (2000 р.) до 2,3% (2009,2010 pp.), у відсотках до загальних витрат консолідованого бюджету України – від 4,7% (2000 р.) до 6,9% (2002 р.) та 6,8% (2009 р.). При цьому, якщо у 2000- 2002 pp. видатки на вищу освіту України суттєво зросли, то протягом 2003 2007 pp. відбулася їх стабілізація, яка повторилась у 2012-2013 pp. після зниження у 2009-2011 pp.
Аналіз структури державних витрат на підготовку фахівців дозволяє виявити пріоритети, які щороку обирає держава, формуючи обсяги державного замовлення. Загалом (станом на липень 2014 року) на державне фінансування у поточному році заплановано витратити 20,5 млрд, грн (на 185 млн. грн., або на 1% більше, ніж у 2013 р.).
Попри досить значне зростання абсолютних показників державних витрат на підготовку фахівців, частка цих витрат у державному бюджеті поступово зменшувалася. У 2013 році видатки на державне замовлення становили трохи менше 5% від усіх державних витрат, натомість у 2007 році цей показник становив майже 5,5%. Найбільшою їх частка була у 2010 році – 6,4%. Підготовка фахівців та науково-педагогічних кадрів становить більшість витрат державного замовлення. Протягом чотирьох останніх років цей показник становить 90-91% від загалу. Водночас витрат на підготовку робітничих кадрів з Державного бюджету були різко скорочені у 2011 році – майже в чотири рази. Фактично, скорочення видатків з Державного бюджету на державне замовлення у 2011 році відбулось значною мірою саме за рахунок навчання робітничих кадрів. З того часу показники підготовки робітничих кадрів не відновились. Решту витрат на підготовку робітничих кадрів було покладено на місцеві бюджети. У 2014 році витрат на підготовку робітничих кадрів заплановані у розмірі 1,41 млрд, грн., що становить лише 37% номінальних витрат від рівня 2010 року.
Загальне збільшення витрат на освіту, що спостерігалося останніми роками призвело до суттєвого збільшення загальних витрат на одного учня/студента, які складали у 2007 році 5793,6 грн. на рік (або 1147,2 дол. США за обмінним курсом), у 2008 р. – 7833,6 грн. ($ 1486,5); у 2009 р. – 8893,1 грн. ($ 1141,6); у 2010 р. -10 758,6 грн. ($ 1355,0); у 2011 р. -11705,6 грн. ($ 1468/7); у 2012 р. -13 512,8 грн. ($ 1691,2). При цьому середні витрати на навчання одного учня/студента в Україні, які у 2012 році склали 13 513 грн., розподілялися наступним чином: з них 11425 грн. (85%) – кошти державного сектора, 2088 грн. (15%) – кошти недержавного сектора. За рівнями освіти зазначені втрати у 2012 році становили 10 634 грн. (МСКО 0), 10 250 грн. (МСКО 1), 10 250 грн. (МСКО 2), 14 848 грн. (МОСО 3), 15 647 грн. (МСКО 4), 19454 грн. (МСКО 5) та 45 757 грн. (МСКО 6).
Ключовим для адміністрування фінансового забезпечення національної системи вищої освіти України є питання оплати підготовки здобувачів вищої освіти. Однак в Україні відсутні нормативи для розрахунків вартості навчання особи у закладі вищої освіти.
На сьогодні вартість навчання у закладах вищої освіти України достатньо сильно різниться.
Так, середня за всіма напрямами вартість навчання за денною формою для здобуття ступеня бакалавра для студентів, прийнятих у 2014-2015 навчальному році з оплатою за кошти фізичних та юридичних осіб, у різних закладах складає від 6500 до 11000 грн., за заочною – від 3600 до 8400 грн.
Беручи до уваги той факт, що понад 50% студентів навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, можемо зробити висновок, що вартість навчання одного студента за кошти Державного бюджету суттєво вища, аніж за кошти фізичних чи юридичних осіб.
ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансування вищої освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
