• 1. Поняття про стилі керівництва.
• 2. Структура різних стилів керівництва.
• 3. Джерела та чинники формування і вдосконалення стилю керівництва в освіті.
• 4. Індивідуальний стиль керівництва.
Поняття про стилі керівництва
Думка про значущість стилю керівництва висловлюється багатьма соціальними психологами (А. Л. Свснцицький, Р. X. Шакуров, Ф. Генов, А. М. Омаров, Е. С. Жариков та ін.).
Слово стиль (від грец. – ціпок для письма) має різне тлумачення.
Частина дослідників ототожнюють стиль та метод керівництва. Так, за Г. Гібшем і М. Форвергом: "Під стилем керівництва розуміється спосіб, яким здійснюється функція керівництва особами, що її виконують у певній групі".
Д. П. Кайдалов та Є. І. Суїменко вважають, що стиль керівництва – "це стійка сукупність особистісних, суб'єктивно-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той або інший метод керівництва" . Це ж визначення наводиться і в "Психологічному словнику" за ред. В. І. Войтка. "Стиль керівництва, – пише Р. X. Шакуров, – це система способів діяльності, яка постійно повторюється, має внутрішню гармонію і цілісність та забезпечує ефективне здійснення функцій управління в даних конкретних умовах. Поняття "стиль" у вузькому значенні обіймає лише особливості спілкування керівника з людьми, а в широкому значенні відображає всі істотні функціонально значущі риси його діяльності".
Близьким до наведеного є визначення А. Л. Журавльова, який "під стилем керівництва розуміє індивідуально-типові особливості цілісної, відносно стійкої системи способів, методів, прийомів впливу керівника на колектив з метою ефективного виконання управлінських функцій".
А. М. Омаров дає власне розуміння індивідуального стилю, який трактується ним як "особлива форма сполучення виробничої функції керівника і його функцій регулювання особистісних стосунків між членами підлеглого йому колективу".
М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі визначають стиль керівництва через "узагальнені види поведінки керівника в стосунках з підлеглими в процесі досягнення поставлених цілей". У цьому визначенні автори виходять із зовнішнього компонента міжособистісних професійних відносин керівника з підлеглими як істотної ознаки стилю керівництва.
У сучасних дослідженнях стилю управлінської діяльності керівників системи освіти в руслі акмеологічного підходу Н. Васіна, І. Вегерчук, А. Лаптев (Російська Федерація) розуміють його як "індивідуально притаманний спосіб використання творчого потенціалу на різних життєдіяльніших етапах". Справді, істинна творчість як створення нового безперервно пов'язана з індивідуальними особливостями діяльності людини, адже індивідуальна неповторність є однією з яскравих ознак творчості, в тому числі і в менеджменті.
Таким чином, аналіз визначень поняття "стиль керівництва" різними авторами показує такі істотні ознаки поняття стилю:
• сукупність методів, прийомів, що їх застосовує керівник;
• система прийомів, способів, яка має відносну стабільність;
• індивідуальні особливості особистості, праці, ставлення і спілкування з підлеглими, колегами, керівниками;
• типові, узагальнені способи керівництва;
• спрямованість способів керівництва на ефективне досягнення поставлених цілей і завдань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент вищої освіти» автора Шоробура І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА В УСТАНОВАХ ОСВІТИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
