Розділ «3.5. Довіра в професійному спілкуванні правоохоронця»

Управління довірою є невід'ємним компонентом професійної майстерності правоохоронця, особливо в оперативному спілкуванні, оскільки дозволяє встановлювати довірчий контакт з об'єктами зацікавленості, створювати передумови формування потреби в регулярному спілкуванні, забезпечувати умови для впливу на комунікативну ситуацію. Це не означає, що співробітник повинен мати незмінні рецепти довірчого спілкування. Він повинен володіти певними знаннями і вміннями, для того щоб його поведінка була креативною, творчою, оскільки в спілкуванні певна кількість ситуацій є унікальними, несхожими одна на одну.

Довірче спілкування це психологічне уособлення з іншою людиною, що здійснюється шляхом обміну значущою інформацією на основі віри в те, що в силу моральних якостей співбесідників їх дії не будуть протирічіти її інтересам і цілям.

Вперше зустрівшись з людиною корисно звернути увагу на наступні його особливості, що впливають на вперше враження:

1. Зовнішній вигляд.

2. Поведінка і психічний стан.

3. Рухи і жести.

4. Індивідуальний міжособистісний простір, який використовується в спілкуванні.

5. Наявність контакту очей.

На ці зовнішні ознаки необхідно звертати увагу на кожній зустрічі тому, що вони, є показником того, наскільки ви і обставини викликають довіру.

Важливим в процесі встановлення довіри є розуміння людини людиною. Воно сприяє закріпленню взаємної довіри і розвитку взаємовідносин. Відчуття того, що тебе зрозуміли, спонукає до подальшої щирості і відкритості, до більш глибокого аналізу того, про що говорилося раніше.

Для формування відчуття довіри необхідно володіти також навичками ефективного слухання (про що писалося раніше). Ефективне слухання означає, що своєю позою, жестами, кивками і окремими словами ви показуєте, що зацікавлені, що слідкуєте за думкою, і розумієте те, про що говориться. Такі прийоми як повторення ключових слів, короткі слова - підтвердження своєї зосередженості, як "м-м-м", "ага", "так", "дійсно" допомагають природному підтриманню бесіди. Вони ефективні для підтримання розмови, стимулюють людину до подальшої відвертості. В той же час, багатослів'я, зловживання питаннями може привести до втрати довіри.

Створенню клімату довіри сприяють наступні умови або установки:

• на розуміюче безоцінкове реагування на думки, емоції, та уявлення об'єкта зацікавленості;

• на позитивне прийняття співбесідника;

• на конгруентну поведінку при взаємодії з іншою людиною. Установка на розуміюче безоцінкове реагування означає наше свідоме намагання реагувати на думки і стани об'єкта зацікавленості

(співбесідника) з метою зрозуміти їх з їх позиції. Це пов'язано із здатністю людини розуміти і передбачати думки та емоційні стани співбесідника, ставлячи себе на його місце.

Розуміюче реагування не означає нашої згоди з тим, що говорить і відчуває співбесідник, а є проявом бажання без забобонів, без оцінок на його адресу, зрозуміти його позицію, життєву ситуацію.

Слід зазначити, що оцінковий тип розуміння іншої людини визиває захисні реакції, які утруднюють відкритість в спілкуванні, відвертість. Розуміюче реагування сприяє саморозкриттю, а оцінкове утруднює. Це є закономірність довірчого спілкування.

Установка прийняття особистості співбесідника - це наша готовність і бажання в спілкуванні з людиною проявляти до неї безумовно позитивну увагу й повагу, незалежно від його слабких сторін та недоліків. Це є готовність проявляти щиру, а не показну повагу, готовність з повагою признавати його право бути таким, який він є, незалежно від нашої згоди чи незгоди з ним.