Розділ «3.5. Довіра в професійному спілкуванні правоохоронця»

Установка на конгруентність своєї поведінки при взаємодії з співбесідником виникає тоді, коли те що ми відкрито висловлюємо словами і жестами, співпадає з тим, що ми дійсно відчуваємо під час бесіди, і тоді, коли ми самі усвідомлюємо і контролюємо свої емоційні стани. В певному сенсі це означає, що ми як би дозволяємо співбесіднику "зазирнути" в себе, пропонуємо відкритість, "обмін довірою".

Іноді, можливо, що співбесідник:

• не буде сприймати нашу поведінку тоді, коли ми впевнені, що робимо це відповідно тій або іншій установці;

• буде оцінювати нашу поведінку як відсутність, за його думкою, інтересу до того, що він говорить;

• буде роздратовуватися із-за того, що ми не висловлюємо своїх думок і оцінок, коли він нас про це просить.

Подібне реагування співбесідника ймовірно. Боятися цього непотрібно. Процес засвоєння навичок розуміючого спілкування в початковий період буде наступним - спочатку ви природно будете відчувати певні утруднення.

Прийоми розуміючого неоцінкового реагування на думки та емоції співбесідника сприяють тому, що у людини формується таке суб'єктивне відчуття безпеки, коли він може відкрито, без остраху бути негативно оціненим та незрозумілим, проявляти ті думки і емоції, які його хвилюють і підсвідомо починає бачити в нас цікавого і уважного співбесідника.

Правила розуміючого спілкування. Щоб ефективніше розуміти і вивчати співбесідника, розвивати з ним психологічний контакт доцільно дотримуватися наступних правил:

• більше слухайте і менше говоріть самі, "йдіть" за висловлюваннями співбесідника, намагайтеся глибше прояснити їх;

• стримуйтеся від своїх оцінок, менше задавайте питань і не підштовхуйте його до обговорення тих питань, про які йому "слід" говорити;

• намагайтеся реагувати на інформацію, яка для людини є найбільш значущою;

• реагуйте на емоційні стани співбесідника.

Важливим для встановлення довіри є створення довірчої атмосфери. Під довірчою атмосферою розуміється атмосфера, в якій особи діляться особисто значущою інформацією. Мірою довірливості є реагування довірою на довіру у відповідності з обставинами. Для створення довірчої атмосфери з метою отримання юридично та психологічно значущої інформації доцільно використання довірчих тем спілкування. Так, наприклад, бесіда на тему щодо погоди може сприяти встановленню контакту, але ця тема не може стимулювати довірче розкриття співбесідника.

Які ж теми психологи вважають довірчими?

Серед них:

1) "життєві плани" (майбутнє): ідеали, бажання, досягнення, яким чином досягаються життєві цілі, можливі перепони та їх подолання на шляху до мети, допомога друзів та знайомих щодо досягнення мети тощо;

2) "пам'ять" (те що було): важливі події в житті; тяжкі, стресові ситуації, приємні події, друзі (подруги), місце (роль) в групі однолітків тощо;

3) "родина, кохання" (інтимні відношення): ким є члени родини (професія), типові заняття членів родини, проведення вихідних та святкових днів, книжки, кінофільми, улюблена їжа членів родини, ролі в родини, знайомі та друзі родини.

4) "цінності": активне життя, життєва мудрість, здоров'я, цікава робота, кохання, матеріально забезпечене життя, наявність добрих і вірних друзів, позитивна обстановка в державі, суспільне визнання, пізнання, самостійність, творчість, впевненість в собі, розваги (приємне проведення часу), акуратність;

5) "ідеальні психологічні якості людини".