Розділ «2.2. Вербальні та невербальні засоби професійного спілкування»

2.2.1. Вербальні засоби спілкування

Правоохоронець повинен досконало володіти мовленням, щоб кваліфіковано вести діалог (саме вести, а не приймати в ньому участь), відчувати себе впевнено в різних комунікативних ситуаціях.

Вихідним моментом любої мовленнєвої дії є мовленнєва ситуація. Це така сукупність обставин, які спонукають правоохоронця до мовленнєвої дії. Прикладами мовленнєвих ситуацій є: необхідність відповісти на запитання, зробити доповідь по результатах роботи, написати електронний лист, отримати інформацію або поділитися нею, опитати свідків, очевидців події тощо.

Мовлення реалізується за допомогою мови. Мовлення - процес спілкування, мова - засіб спілкування. Як засіб спілкування мова при цьому відіграє роль умовних символів (знаків), прийнятих у даній спільності людей.

Характер змісту взаємодії залежить насамперед від мовленнєвих засобів, технік спілкування, які утворюють у комунікації істотну логіко-смислову лінію. Провідною характеристикою сучасного ділового стилю спілкування є стислість і простота побудови фрази, використання професійної розмовної лексики, своєрідних мовленнєвих кліше й штампів. До власне комунікативних аспектів розмови можна віднести прийоми залучення й утримання уваги співрозмовника, а також обраний тон спілкування - дружній або офіційний, поблажливий або поважний.

Мовлення в правоохоронній діяльності використовується в самих різних функціях. Воно виступає в ролі основного засобу спілкування. Завдяки наявності в мовленні комунікативної функції правоохоронець має можливість збирати та фіксувати змістовну інформацію про злочин, обставини провадження.

Пізнавальна функція мовлення дає змогу вивчати явища, осіб зацікавленості, моделювати ситуації, які є предметом розслідування тощо.

Акумулятивна. Мовлення є засобом накопичення й зберігання бази знань для використання їх в майбутній правоохоронній діяльності. У повсякденнім житті нас виручають конспекти, щоденники, записні книжки. В процесі розслідування правоохоронець завжди може звернутися до електронної бази знань і отримати потрібну інформацію.

Конструктивна. За допомогою мовлення формулюються, "матеріалізуються" та здобувають звукову форму думки. Виражена словесно, думка стає виразною та ясною.

Емоційна. Мовлення є одним із засобів вираження почуттів і емоцій. Ця функція реалізується тільки тоді, коли ми прямо виражаємо емоційне відношення або емоційний стан. Наприклад: "Мене дратує ця ситуація", "Я в захваті від твоїх здібностей".

Контактна. Мовлення є засобом установлення контакту між людьми. Іноді спілкування безцільно, інформативність його нульова, лише готується ґрунт для подальшого плідного, довірчого спілкування.

Види мовлення

Мовленнєва діяльність

Під мовленнєвою діяльністю розуміється ситуація, коли для спілкування з іншими людьми людина використовує мовлення. Існує кілька видів мовленнєвої діяльності:

• говоріння - використання мови для того, щоб щось повідомити;

• слухання - сприймання змісту мовлення;

• листування - фіксація змісту мови на папері або в електронному вигляді;

• читання - сприймання зафіксованої на папері або на електронних носіях інформації.

Уся мовленнєва поведінка при взаємодії орієнтована на певну вербальну або невербальну реакцію співрозмовника (зворотний зв'язок). Мовлення є самим універсальним засобом комунікації, оскільки при передачі інформації за допомогою мовлення найменше губиться зміст повідомлення. Але тут є важливим високий ступінь спільності розуміння ситуації всіма учасниками комунікативного процесу.