Розділ «3.5. Довіра в професійному спілкуванні правоохоронця»

Ще одним ефективним засобом у встановленні довіри є саморозкриття. Усвідомлення закономірностей процесу саморозкриття допомагає орієнтуватися в багатстві форм довірчого контакту і свідомо регулювати його.

Адекватне саморозкриття залежить від декількох факторів:

• відповідності саморозкриття контексту бесіди;

• особливостей реципієнта саморозкриття (близький друг, знайомий, незнайомий, з високим чи низьким статусом, старий чи молодий);

• рівня конфіденційності саморозкриття співбесідника. Психологами було встановлено, що саморозкриття має свої функції для комунікатора (того, хто розкривається):

1. Саморозкриття сприяє психічному здоров'ю особистості.

2. Завдяки саморозкриттю здійснюється регуляція і соціальний контроль за допомогою зворотного зв'язку.

3. Саморозкриття сприяє задоволенню емоційних потреб.

Для реципієнта (того, кому розкриваються) саморозкриття також має свої функції:

1. Саморозкриття інших людей допомагає реципієнту краще пізнати (вивчити) суб'єкта саморозкриття. Це залежить:

• від здатності визвати на саморозкриття іншого;

• від здатності розкритися самому і тим самим стимулювати зворотнє саморозкриття;

• від широти кола спілкування;

• від здатності проявляти "людське тепло" в спілкуванні.

2. Саморозкриття дає реципієнту відчуття того, що в ньому є потреба, що його позитивно оцінюють, йому довіряють.

Саморозкриття може розглядатися і як засіб розвитку довіри, і як критерій наявності таких відносин.

В процесі більшого зближення (прогресування довіри):

• зростає глибина саморозкриття (людина розкриває більше інформації про себе);

• зростає широта саморозкриття (саморозкриття охоплює все нові життєві сфери).

Особливу увагу приділимо негативним психологічним наслідкам саморозкриття. Приведемо реєстр психологічних переваг "закритості" (по Амяга Н.В.).