Розділ «3.7. Попередження і розв'язання конфліктів в професійному спілкуванні»

Попередження конфліктів в професійному спілкуванні

Конфлікту діяльності співробітників правоохоронних органів пов'язаний з особливостями виконуваних завдань, носить форму відкритого або схованого протиборства і є способом протидії зацікавлених осіб або перешкодою на шляху досягнення цілей кримінального провадження.

В правоохоронній діяльності основною причиною, що породжує конфліктні ситуації в спілкуванні, є здійснення злочину, вступ у конфлікт із суспільством, із законом.

Іноді ці конфліктні відносини вирішуються застосуванням силового варіанту. Це вид конфлікту, пов'язаний із застосуванням примусу відносно суб'єкта з метою збереження або придбання певних прав і привілеїв. Воно може бути фізичним або психічним, негативним або позитивним, прямим або непрямим. У діяльності правоохоронних органів у ряді випадків розв'язання протизаконних конфліктних стосунків передбачений карно-процесуальний примус.

Розвиток конфліктних відносин можливо в наступних напрямках:

• ухиляння від конфліктної ситуації;

• відносини переговорів або торгу;

• конфліктна взаємодія, пов'язана з боротьбою, конфронтацією сторін і прагненням отримати максимум переваг.

Перед співробітниками правоохоронних органів завжди стоїть завдання управління конфліктом, тобто цілеспрямований вплив на нього. Існують різні шляхи попередження й розв'язання конфліктів, що характерні для різних стадій їх розвитку. Поняття попередження конфлікту відноситься не до самого конфлікту, а до конфліктної ситуації.

Конфлікти можуть бути як деструктивними, так і конструктивними. Профілактика й розв'язання конфліктів має відношення до управління деструктивними конфліктами. У цьому випадку управління пов'язане з розв'язанням наступних завдань:

• профілактика (попередження) конфлікту: своєчасний вплив на конфліктну ситуацію з метою її нейтралізації або стабілізації;

• розв'язання конфлікту: активне регулювання конфліктної взаємодії з метою її нейтралізації або переводу в конфліктну ситуацію.

Завершення конфлікту може відбуватися в наступних випадках:

• зниження мотивації протиборства;

• виснаження ресурсів і сил;

• загасання конфлікту в силу різних причин;

• розв'язання конфлікту в ході переговорного процесу, компромісу, переходу до співробітництва, поступок однієї із сторін, переводу конфлікту з деструктивного в конструктивний.

Дані ситуації є типовими тоді, коли є конфлікт між співробітником і громадянином, наприклад, у зв'язку з карним розслідуванням. Показуючи марність протидії в силу наявності викривальних доказів, співробітник домагається втрати зацікавленості в протидії, і тим самим усуває причину конфлікту.

Співробітникам досить часто доводиться розв'язувати конфлікти між громадянами шляхом організації переговірного процесу, демонстрації компромісних варіантів, організації співробітництва, показу необхідності або бажаності вчинків однієї зі сторін.