Розділ «3.3. Психологічний контакт в професійному спілкуванні»

Психологічний контакт пронизує всі види професійного спілкування, як то спілкування слідчого (допит), спілкування оперативного співробітника (оперативний контакт, оперативне спілкування) тощо. Теоретико-прикладною основою психологічного контакту в правоохоронній діяльності є розроблена Л.Б. Філоновим методика контактної взаємодії (МКВ).

Контактна взаємодія - це така модель поведінки ініціатора контакту, такі стосунки, які викликають і підсилюють в іншої людини потребу в контакті, продовженні спілкування, потребу у висловленнях і наданні повідомлень.

Методика контактної взаємодії включає проходження певної низки етапів. Застосування такого алгоритму приводить до скорочення дистанції, зближення між особами, встановлення між ними постійних відносин довіри, як необхідної умови отримання достовірної оперативно та юридично значущої інформації.

МКВ передбачає проходження п'яти етапів:

Підготовка до контакту. Включає в себе вивчення людини, отримання про неї інформації з різних джерел, планування зустрічі та побудову власної лінії поведінки для встановлення контакту та створення позитивного враження, іміджу.

Етап першого враження. Початок цього етапу становить перша зустріч. З погляду методики контактної взаємодії на цьому етапі необхідно призвести позитивне враження, накопичити згоду, сформувати прихильність до спілкування. Тут ви можете використовувати загальноприйняті форми і фрази. Стримано і доброзичливо звертатися до особи. Проявляти рівне відношення, відсутність емоційних реакцій. Вести невимушену бесіду на абстраговані теми. Не давати поради, запевнення, не проявляти нав'язливості.

Тут здійснюється пошук нейтрального інтересу, прояв цікавості до захоплень співбесідника. Плавний перехід з нейтрального на особистісно значущі інтереси. Підкреслюється унікальність особистості. Від загальних суджень здійснюється перехід до обговорення особистих цінностей, станів і якостей людини.

На цій стадії важливо знаходити і зважати на погляди, що збігаються, схожість позиції, однакові захоплення. Правоохоронець нібито стає на один рівень з співбесідником і доводить йому, що він може його зрозуміти і розуміє. Важливо виявити схильність і здатність до поступок, показати зацікавленість у тому, що хвилює і цікавить співрозмовника.

Завдання цього етапу - нейтралізація настороженості, тривожності співбесідника, розвідувальний пошук спільних тем для розмови. На цій стадії домагаються первинної сумісності, збігу у думках і судженнях.

Етап довіри. Умовно цей етап починається безпосередньо після встановленого вже контакту і є необхідною передумовою ефективного результативного спілкування, отримання достовірної інформації, згоди сприяти встановленню істини. Ознаками довіри у міжособистісних стосунках є - обмін особистісно значущою інформацією щодо своєї біографії, планів, друзів, власних позитивних та негативних якостей. Невербальними ознаками є - постійний поперемінний контакт очима, близька дистанція спілкування, дотики, щира посмішка тощо.

Правоохоронець прогнозує можливі ситуації спілкування. Виявляє сумніви та з'ясовує неясності, які можуть виникати в спілкуванні. Висловлюється про те, що всі люди мають певні недоліки та слабкі місця.

На цій стадії настороженість співбесідника послаблено, знято настільки, що він уже може поділитися своїми тривогами з приводу негативних якостей, які в нього є, вдатися до самокритики. Головне, що у нього з'являється потреба розкриватися і йти на відвертість.

На цій стадії психологічне підґрунтя спілкування вже настільки міцне, що можна переходити до реалізації тієї початкової мети, яку ставив перед собою правоохоронець. Тепер він уже може відверто говорити про те, що потрібно зробити чи змінити.

Встановлення оптимальних відносин (вироблення загальних правил взаємодії). Тут установки нейтралізовано, взаємну довіру встановлено, виникла можливість прислухатися до доводів і думок неупереджено, без нашарування впливу особистісних якостей та психологічних бар'єрів.

Припинення стосунків. Актуальність цього етапу виникає в разі, коли: немає потреби в спілкуванні або коли особа відмовляється взаємодіяти.

Отже, психологічний контакт - це стан взаємної готовності до спілкування, що передбачає позитивне ставлення співбесідників один до одного та відсутність бар'єрів спілкування.

Допомагають встановити психологічний контакт прості загальні правила:

• звертайтесь за ім'ям;

• проявляйте щирий інтерес до партнера;