РОЗДІЛ 3. СПІЛКУВАННЯ ТА МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ

Сприймання іншої людини має ряд суттєвих відмінностей в порівнянні із сприйманням "несоціальних" об'єктів. Існують три основних відмінні ознаки:

• в процесі сприймання увага приділяється внутрішньому змісту (наміри, відношення);

• процес сприймання має властивість реціпрокності (взаємності), він є трансактний, тобто кожен є одночасно і суб'єктом і об'єктом сприймання;

• спостерігач в силу своєї схожості з тим, хто спостерігається може робити висновки по аналогії, що є причиною суб'єктивних помилок.

Проблематика першого враження включає дослідження з таких проблем як атракція (привабливість), вплив невербальної поведінки на формування враження, а також з "мистецтва подобатися" (самоподання, самопред'явлення).

Психологами встановлені деякі закономірності формування враження при первинному сприйманні людини:

• кожний намагається формувати кінцеве враження про цілісну людину;

• як тільки ми підмічаємо дві і більше рис - вони створюють іншу якість;

• кожна якість виражає індивідуальну своєрідність людини. Встановленим є факт, що для того щоб склалося перше враження

про іншу людину достатнім є декілька секунд, а для того щоб його сформулювати, відтворити в словах, необхідно декілька десятків секунд.

Перше враження природним шляхом включається в процеси знайомства, першої бесіди (співбесіди) тощо. Воно має суттєве значення і при встановленні первинного контакту з опитуваною особою, свідком в процесі допиту. Це необхідно усвідомлювати тому, що знайомство, бесіда з особою зацікавленості іноді виступає в якості мети співробітника, яка спрямована на рішення конкретного службового завдання.

Встановлено декілька компонентів, що впливають на перше враження про іншу людину:

• зовнішність;

• оформлення зовнішності (одежа, реквізити);

• невербальна поведінка;

• мовна активність.

На сьогодні встановлена також певна залежність першого враження від індивідуальних особливостей. А саме, від:

• віку;

• статі;

• демографічних особливостей;