Етапи ДКР | Основні завдання та склад робіт |
Розробка ТЗ | Складання проекту ТЗ замовником. Опрацювання проекту ТЗ виконавцем. Встановлення переліку контрагентів та узгодження з ними часткових ТЗ. Узгодження і затвердження ТЗ |
Технічна пропозиція (є підставою для коригування ТЗ та виконання ескізного проекту) | Виявлення додаткових або уточнених вимог до виробу, його технічним характеристикам і показникам якості, чи які не можуть бути зазначені в ТЗ, що включають: - опрацювання результатів прогнозування; - вивчення науково-технічної інформації; - попередні розрахунки й уточнення вимог ТЗ |
Ескізне проектування (слугує підставою для технічного проектування) | Розробка принципових технічних рішень включає: - виконання робіт за етапом технічної пропозиції, якщо цей етап не виконується; - вибір елементної бази розробки; - обґрунтування основних технічних рішень; - розробка структурних і функціональних схем виробу; - обґрунтування основних конструктивних елементів; - метрологічна експертиза проекту; - розробка та випробування макетів |
Технічне проектування | Остаточний вибір технічних рішень для виробу в цілому та за його складовим частинам: - розробка принципових електричних, кінематичних, гідравлічних та інших схем; - уточнення основних параметрів виробу; - проведення конструктивного компонування вироби та визначення даних для його розміщення на об'єкті; - розробка технологічних умов (ТУ) на поставку та виготовлення виробу; - випробування макетів основних приладів виробу в реальних умовах |
Розробка робочої документації для виготовлення та випробування дослідного зразка | Формування комплекту конструкторської документації: - розробка повного комплекту робочої документації; - узгодження її з замовником і підприємством-виробником серійної продукції; - перевірка конструкторської документації на уніфікацію і стандартизацію; - виготовлення в дослідному виробництві дослідного зразка; - комплексне регулювання дослідного зразка |
Попередні випробування | Перевірка відповідності дослідного зразка вимогам ТЗ і визначення можливості подальших випробувань: - стендові випробування; - попередні випробування об'єкта; - випробування на надійність |
Комісійне випробування | Оцінка відповідності ТЗ та ТУ можливостям організації серійного виробництва комісією підприємства з участю державних контролюючих органів |
Розробка документації за результатами випробувань | Внесення необхідних уточнень і змін у відповідні види документації. Передача документації підприємству-виробнику |
Імовірнісний характер результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт ускладнює оцінку їх економічної ефективності, що може призвести до збільшення етапів і тривалості розробок. Задля уникнення цих труднощів використовують метод поетапного визначення економічної ефективності з наростаючим ступенем точності. На ранніх стадіях виконання проектних робіт ці розрахунки носять прогнозний характер і включають:
- техніко-економічний аналіз очікуваних результатів;
- вибір бази для порівняння та приведення варіантів до порівнянного виду;
- розрахунок передвиробничих і капітальних витрат у сфері виробництва та експлуатації;
- розрахунок й аналіз показників економічної ефективності. Методи розрахунку річного економічного ефекту залежать від того,
наскільки різняться варіанти аналогового та нового виробу та річного обсягу виробництва. Для умови рівності річної продуктивності (О2 = ОД розрахунок річного економічного ефекту ведеться на базі абсолютних величин інвестицій (К) і експлуатаційних витрат (І):
Якщо річна продуктивність нового варіанту виробу (2) вища, ніж у виробу аналогу (1): (О.2>О.і), то річний економічний ефект Ер розраховується на основі питомих витрат к, и:
де К - абсолютна величина інвестицій;
/ - абсолютна величина експлуатаційних витрат;
к - питомі інвестиції;
и - питомі експлуатаційні витрати;
Ен - норма рентабельності.
Річний економічний ефект від виробництва і використання нових засобів праці - техніки довготривалого користування (машини, устаткування, приладів тощо) з поліпшеними якісними характеристиками (продуктивність, довговічність, скорочення витрат експлуатації тощо) визначається наступним чином:
де індекси "1" і "2" позначають дані для аналогового і нового виробу, відповідно;
В - приведені витрати на одиницю виробу; В = С + ЕНК; С - собівартість виготовлення виробу;
П - продуктивність нової техніки або інтегральний показник якості виробу;
Д - частка відрахувань на повне відновлення виробу;
Ді + Ен /Д2 + Ен - коефіцієнт зміни терміну служби нової техніки;
Ен - нормований коефіцієнт рентабельності (коефіцієнт дисконтування);
Тсл - термін служби засобів праці;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Виробничий менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Інноваційний розвиток підприємства“ на сторінці 11. Приємного читання.