Розділ «Тема 5. Інноваційний розвиток підприємства»

N - річний обсяг виробництва виробу;

и| = й~[ ■ ТІ2 / П1 - річні експлуатаційні витрати у розрахунку на обсяг виробництва;

К1 = К1 ■ П2 / П1 - поточні інвестиції при експлуатації (у споживача).

Інвестиції вкладаються для того, щоб принести прибуток більший, ніж витрати на придбання капіталу або при вкладенні капіталу інвестором в інший бізнес, чи розміщення капіталу в банківський дипозитарій. Відтак, для аналізу нових проектів, пов'язаних з необхідністю отримання прибутку, часто використовують норми рентабельності Ен, що відповідають різним видам ефективності інвестицій. Застосування у розрахунках тієї чи іншої величини норми рентабельності повністю залежить від менеджменту та інвестування, цілей підприємства та конкретної ринкової кон'юнктури.

Економічна оцінка нового виробу також розраховується для визначення терміну окупності додаткових інвестицій і їх рентабельності.

Розрахункова рентабельність інвестицій оцінюються співвідношенням:

Термін окупності розраховується як величина зворотна до розрахунку рентабельності (бухгалтерської норми рентабельності):

Новий виріб у процесі експлуатації буде економічно ефективним, якщо виконується нерівність Як > Ек. У межах дотримання даної нерівності можна порівнювати рівень ціни нового виробу в залежності від цілей, які висуває менеджмент і власники підприємства.

Якщо стратегією власників капіталу є досягнення максимального прибутку впродовж розрахункового періоду, то найбільш імовірним буде рішення встановити максимальну ціну на новий виріб, яку тільки зможе витримати ринок (продукція залишиться конкурентоспроможною і буде успішно реалізовуватися впродовж розрахункового періоду).

Стратегія "глибокого проникнення на ринок" дозволяє досягти зниження ціни до мінімального рівня, для якого виробник дотримується нерівності Як > Ек.

Якщо в процесі експлуатації нового виробу відбувається збільшення прибутку та зниження собівартості продукції, річний економічний ефект може бути розрахований за формулою:

де П1 - річний прибуток від експлуатації наявного на підприємстві ви-робу-аналога (обладнання, приладу тощо); N - обсяг виробництва продукції (робіт);

N - обсяг виробництва продукції від експлуатації нового виробу. С1, С2 - собівартість продукції, що випускається відповідно при експлуатації нового виробу й виробу-аналога; К - додаткові інвестиції нову розробку виробу; Ер - норма рентабельності.

Визначаючи річний економічний ефект, необхідно забезпечити порівняння варіантів нового виробу і виробу-аналога за такими показниками:

- обсяг продукції (роботи), виробленої за допомогою цих виробів;

- їх якісні параметри;

- фактор часу;

- соціальні фактори виробництва й експлуатації продукції.

Необхідно також враховувати, що перехід до серійного чи масового виробництва значно знижує собівартість одиниці продукції за рахунок зменшення питомої ваги умовно-постійних витрат (ефект масштабу виробництва) і підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів.

Виріб повинен мати якісне порівняння. Залежно від призначення та умов їх експлуатації якісними показниками порівняння можуть бути, наприклад, безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, продуктивність, потужність, маса, габарити, точність, швидкодія, ступінь автоматизації тощо. Якщо виріб-аналог не забезпечує виконання будь-якої функції, яка є у новому виробі, то слід передбачити додаткові заходи (кошти), які необхідні для доведення цього показника до рівня нового виробу.