Пререзорбтивна дія залежить від щільності альбумінату. Щільний альбумінат перешкоджає глибокому проникненню іонів металів у тканини. Якщо альбумінат пухкий, іони металу проникають у клітину, викликаючи глибокі зміни. Залежно від щільності альбумінату метали можна розмістити таким чином:
Рb, Аl, Fe, Cu, Zn, As, Hg.
Розміщені з лівого боку метали виявляють в'яжучу і подразнювальну дію, з правого – переважно припікаючу, посередині – залежно від концентрації, всі три види дії.
Речовини, що менше дисоціюють, мають слабшу антимікробну дію, ніж ті, що краще дисоціюють.
Розрізняють добре дисоціюючі сполуки ртуті, які, взаємодіючи з білками, утворюють рихлі альбумінати і тому чинять припікаючу дію на тканини та бактерицидну – на мікроби. До таких солей відноситься ртуті дихлорид. Слабодисоціюючі сполуки ртуті не подразнюють тканини і мають бактеріостатичну дію. До таких сполук належать ртуті оксиціанід, окис ртуті жовтий, ртуті амінохлорид, ртуті монохлорид.
Усі розчинні препарати ртуті швидко всмоктуються з шлунково- кишкового тракту, з слизової оболонки сечостатевих шляхів і з раневих поверхонь. Сполуки ртуті дуже токсичні і можуть бути причиною як гострих, так і хронічних отруєнь. Найбільш небезпечний в цьому відношенні ртуті дихлорид.
Деситин містить цинку оксид та масло печінки тріски, є специфічним препаратом для лікування та профілактики пелюшкової висипки, також використовується при неінфікованих мікротравмах, сонячних та термічних опіках. Доведено, що мазь деситии дає помітні наслідки під час пелюшкового висипу протягом 24 годин (у 92% дітей – протягом 24 годин; у 68% дітей – протягом 10 годин).
Срібла нітрат має бактерицидну дію, особливо по відношенню до кокової групи мікроорганізмів, у невеликих концентраціях має в'яжучу і протизапальну дії, у великих – припікаючу.
Протаргол – колоїдний розчин, який не утворює альбумінатів. Вмішує відповідно 70% срібла. Має протимікробну, протизапальну і в'яжучу дії. Протимікробна дія слабша, ніж у срібла нітрату. Застосовують для промивання сечового міхура, лікування циститів, уретритів, кон'юнктивітів.
Цинк має антисептичні властивості. При місцевому прийманні в залежності від концентрації має в'яжучу, подразнюючу і припікаючу дії.
Цинку сульфат має бактеріостатичну дію. Використовується при уретритах, вагінітах, а також при шлункових, кишкових і жовчних свищах.
Феноли
Фенол є першим антисептиком, який почали застосовувати в хірургічній практиці.
Присутність білка не впливає на дезінфікуючу силу фенолу, що є істотною перевагою у порівнянні з іншими протимікробними засобами. Фенол не створює міцних зв'язків з білками, він може послідовно реагувати з кількома молекулами білка. Однак масла, спирти, луги знижують бактерицидні властивості фенолу.
Відрізняючись високою бактерицидністю, фенол мас значну токсичність і має сильну місцеву дію, що обмежує можливість використання його як антисептика.
З метою дезінфекції застосовують похідні фенолу. До них відносяться крезоли, лізол, діоксибензоли.
Існують три ізомери крезолу, їх суміш називається трикрезолом.
Трикрезол по силі антисептичної дії втричі переважає фенол. На відміну від нього малорозчинний, погано всмоктується. Застосовується для зовнішньої дезінфекції і як консервант фармацевпічних препаратів.
Ферезол. Препарату властива припікаюча і бактерицидна дія. Застосовується тільки у лікувальних закладах для видалення бородавок.
Фенілсалщилат володіє антибактеріальною і протизапальною дією, малотоксичний.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антисептики та дезінфікуючі засоби“ на сторінці 7. Приємного читання.
