Фармакобезпека
Спід пам'ятати, що надмірне вживання будь-якого діуретика небезпечне при цирозі печінки, нирковій недостатності, застійній серцевій недостатності.
Лікування тіазидними, петльовіми діуретинами та інгібіторами карбоангідрази спід проводити на фоні дієти, багатої калієм.
При нецукровому діабеті тіазиди виявляють парадоксальний ефект – значно знижують діурез. Вважають, що це відбувається внаслідок пригнічення центру спраги як безпосередньо, так і завдяки надмірного виділення з організму натрію.
У хворих на подагру застосування тіазидів може призвести до загострення захворювання. У високих дозах тіазиди здатні викликати гіпохлоремічний алкалоз.
Етакринова кислота має місцевоподразнювальну дію, тому її розчини не вводять підшкірно та внутрішньом'язово.
Після внутрішньовенного введення етакринової кислоти можливі скарги на біль за ходом вени, розвиток флебіту. У зв'язку з цим препарат доцільно розводити у 40 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводиш у вену повільно.
Петльові діуретики не слід застосовувати одночасно з антибіотиками аміноглікозидами та цефапоспоринами, тому що посилюється ототоксична і нефротоксична (для цефапоспоринів) дія.
Фуросемід несумісний в одному шприці з іншими лікарськими засобами.
Ацетазоламід не можна приймати більше п'яти діб (розвивається метаболічний ацидоз). У випадках ацидозу препарат слід відмінити і вводити розчини натрію гідрогенкарбонату внутрішньовенно.
Триамтерен погано розчиняється і може викликати осад у сечі, що сприяє утворенню ниркових каменів. Людям похилого віку треба призначати у зменшеній дозі. Доцільно комбінувати триамтерен з гідрохлортіазидом.
Калій зберігаючі діуретини підсилюють дію тіазидових діуретиків.
Калійзберігаючі діуретини не можна застосовувати разом з β-адреноміметиками та інгібіторами АПФ тому, шо зростає можливість гіперкаліємії.
У зв'язку з тим що сечовина реабсорбується (50%) і проникає в середину клітин, при набряку мозку вона може викликати повторну гідратацію клітин.
Леспенефрил не призначають одночасно з психотропними засобами.
Амінофшін забороняється приймати одночасно з засобами, що містять ксантини та розчином глюкози.
НПЗЗ послаблюють дію діуретинів внаслідок пригнічення синтезу простагландинів, погіршення ниркового кровообігу та підвищення реабсорбції Na+ у канапьцях.
Перед їдою приймають фуросемід, буметанід, хлорталідон, лист мучниці звичайної, індапамід; під час іди – цикпометіазид, хлорталідон, а після їди – етакринову кислоту, гідрохлортіазид, лист брусниці.
Порівняльна характеристика препаратів
Петльові діуретини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комбіновані гіпотензивні препарати“ на сторінці 5. Приємного читання.
