Центральні α2-адреноагоністи не можна застосовувати при атеросклерозі, синдромі Рейно та інших облітеруючих захворюваннях периферичних судин, алкоголізмі. Вони протипоказані при кардіогенному шоку, АВ-блокадах. у період лактації.
Клонідину г/х та гуанфацину г/х протипоказані при вагітності.
Метилдофу не приймають при гепатитах, цирозі, феохромоцитомі; моксонідин – при ангіоневротичному набряку, важких аритміях, важких порушеннях печінки і нирок, епілепсії, хворобі Паркінсона, глаукомі, вагітності та в період лактації, у віці до 16 років.
Симпатолітики протипоказані при нефросклерозі, церебральному атеросклерозі, виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки, епілепсії, паркінсонізмі, феохромоцитомі.
α-адреноблокатори протипоказані при вираженому склерозі коронарних артерій та артерій головного мозку.
β-адреноблокатори протипоказані при бронхоспазмі та інсуліногерапії.
Фармакобезпека
Центральні α2-адреноміметики можуть викликати зменшення швидкості психічної реакції.
Антигіпертензивні засоби несумісні з кортикостероїдами.
Клонідину г/х, метилдофу та гуанфацину г/х не рекомендовано застосовувати разом з антиаритмічними засобами, антагоністами кальцію, вазодилятаторами, антидепресантами, похідними фенотіазину, наркотичними анальгетиками, норадреналіном, резерпіном, серцевими глікозидами, пероральними гіпоглікемічними засобами, антацидами.
Доцільно приймати клонідину г/х в поєднанні з діуретинами – похідними тіазиду.
З обережністю клонідин призначають хворим з серцевою недостатністю, затримкою натрію в організмі, водіям транспорту, хворим, що виконують роботу, пов'язану з потребою швидкої фізичної та психічної реакції. Під час лікування хворим забороняється вживати алкоголь.
Клонідин у деяких випадках здатний провокувати гіперглікемію.
У жінок, що годують, метилдофа може сприяти підвищенню лактації. Обережно призначають препарат особам похилого віку внаслідок небезпеки розвитку серцевої недостатності.
Для зменшення седативного впливу клонідину доцільно призначати препарат на ніч.
Симпатолітики, резерпін та раунатин не можна застосовувати разом з аналептиками, адрено- та холшоміметиками, барбітуратами, алкоголем.
α-адреноблокатори несумісні з трициклічними антидепресантами.
β-адреноблокатори несумісні з наркотичними анальгетиками, інгібіторами холінестерази, трициклічними антидепресантами, β- адрсноолокатори виявляють антигіпертензивний ефект після тривалого лікування. Ранньому прояву їх антигіпертензивної дії перешкоджають вивільнення катехоламінів з надниркових залоз та судинозвужувальних медіаторів у відповідь на негативний інотропний ефект. Кардіоселективні βι-адреноблокатори мають менше побічних ефектів.
Доксазозин (кардура) не виявляє негативного впливу на метаболізм, його можна застосовувати для хворих на БА, цукровий діабет, подаїру та осіб похилого віку, а також пацієнтам з серцевою недостатністю.
Використання доксазозину (кардура) під час вагітності та лактації можливе лише за умов, коли потенційна користь перевищує можливий ризик. Слід також ураховувати, що під час прийому препарату (особливо на початку лікування) може знижуватись здатність керувати транспортними засобами та працювати з потенційно небезпечними механізмами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антигіпертензивні засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.
