К – коефіцієнт елімінації
Як приклад наводимо коефіцієнти елімінації деяких препаратів: целанід – 20%, дигітоксин – 7%, ацетилдигітоксін – 10%, строфантин і корглікон – 40-50%.
Підгримуюча терапія може бути досить тривалою. Тривалість її залежить від тяжкості серцевої недостатності, в деяких випадках може зберігатися протягом усього життя.
Стандартизацію СГ проводять біологічним шляхом на жабах, кішках, голубах. В основу стандартизації покладено їх властивість у токсичних дозах у холоднокровних тварин викликати систолічну, а у теплокровних – діастолічну зупинку серця. Активність препарату порівнюють зі стандартним глікозидом і виражають в одиницях дії (ОД).
Фармакобезпека
1. Серцеві глікозиди несумісні з а- і β-адреноблокаторами, барбітуратами, місцевими анестетиками, аміназином, резерпіном, препаратами кальцію, заліза, симпатолітиками, а- і β-адреноміметиками, антиаритмічними, фуросемідом, спіронолактоном, антагоністами Са , амфотерицином В, симпатоміметиками, іншими серцевими глікозидами. Інтоксикації СТ сприяє загальний дефіцит калію.
Гіпокаліємія, гіперкальціємія – посилюють токсичність СТ.
2. При поєднанні серцевих глікозидів з діуретиками-салуретиками, глюкокортикостероїдами можливе посилення їх токсичної дії внаслідок гіпокаліємії, що потребує одночасного застосування препаратів калію.
Для внутрішньовенного введення глікозиди розводять в ізотонічному розчині натрію хлориду.
• 3. Внаслідок кумуляції серцеві глікозиди викликають тяжку інтоксикацію. Тому лікування СГ потрібно проводити під суворим контролем лікаря.
• 4. Строфантин вводять повільно (протягом 5-6 хв.), оскільки швидке введення може викликати шок. Вводять І раз, рідко 2 рази на добу.
• 5. Розчини амрииону та міпринону не можна поєднувати в одному шприці з розчинами, які містять декстрозу, фуросемід, буметанід, натрію гідрокарбонат.
• 6. Дітям молодшого віку призначають швидкоелімінуючі серцеві глікозиди (строфантин, корглікон, дигоксин), а старшого – дигітоксин.
• 7. Внутрішньом'язове введення дигоксшсу, целаніду, строфантину – болюче, небезпечне розвитком некрозів, не створює стабільної концентрації у крові.
• 8. Зниження ефективності СГ може бути при недостатності серцевих клапанів, дифузному міокардиті, дегенеративних змінах у міокарді, гострому міокардиті та перикардиті, гіпертермії, гіпертиреозі.
• 9. Ацетилдигоксин β – приймають після їди.
Порівняльна характеристика препаратів
Дигітоксин – препарат, що має максимальну ліїюфіпьність. Всмоктується з органів травлення на 90-100%. Нирковий кліренс низький, тому біодоступність висока. Найменш полярний препарат, на 97% зв'язується з білком крові, 28% метаболітів виводяться через кишечник. Дигітоксин секретується з жовчі і піддається зворотньому всмоктуванню (ентерогепатичний цикл). Ефект при пероральному введенні розвивається через 2-4 години, максимум ефекту розвивається через 8-12 годин. Період напіввиведення 7 днів, кумулює. Доза насичення 1,2-1,6 мг на добу, якщо хворий не вживав 10 днів препарати дигіталісу. Підгримуюча доза 0,05-0,2 мг на добу або менше.
Дигоксин – препарат, у якого виражені ліпофільні та гідрофільні властивості, міститься в наперстянці шерстистій. На 60-85% він всмоктується в тонкій кишці, 20-25% знаходиться в плазмі в зв'язаному стані з білком. Метаболізується мало, 80% препарату виводиться з сечею в незміїшому стані. Ефект при пероральному введенні розвивається через 1-2 години, максимуму досягає через 6-8 годин. Час напіввиведення – 34 години. При внутрішньовенному введенні ефект розвивається через 15-30 хвилин, досягає максимуму через 2-5 годин. Люди похилого віку більш вразливі до цього препарату, оскільки у них знижена клубочкова фільтрація. Препарат кумулює, але менше, ніж дигітоксин. Насичуюча доза дорівнює 0,75-1,5 мг, підтримуюча доза 0,125 -0,5 мг/добу.
Кордигіт за характером дії подібний до інших препаратів наперстянки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему“ на сторінці 5. Приємного читання.
