Механізм дії неглікозицних кардіотоніків в основному пов'язаний з підвищенням вмісту іонів Са2+ та цАМФ у кардіоміоцитах за рахунок інгібування активності фосфодіестерази.
Фармакодинаміка
Основними фармакологічними ефектами цієї групи препаратів є:
1. Кардіотонічна дія (позитивна інотоопна дія). Для неї характерне посилення скорочень серця: систола стає сильнішою і коротшою, що призводить до збільшення серцевого викиду (ударного та хвилинного об'єму крові) (Табл. 23).
Таблиця 23
Характеристика позитивної інотропної дії серцевих глікозидів при різних шляхах уведення
| Препарат | Шляхи введення | |||||
| у вену | внутрішнє | |||||
| початок дії, (хв.) | макси мальний ефект | тривалість (дні) | початок дії (год.) | максимальний ефект (год.) | тривалість (дні) | |
| Панагозид | 10-30 | 1-3 год. | 5-7 | 1-2 | 3-6 | 5-7 |
| Цигоксин | 15-40 | 1,5-6 год. | 5-6 | 1,5-3 | 4-6 | 5-6 |
| Цигітоксин | - | - | 3-6 | 8-12 | 14-21 | |
| Корглікон | 5-10 | 30-60 хв. | 2-3,5 | - | - | |
| Строфантин | 5-10 | 30-90 хв. | 2-3 | - | - | - |
• 2. Подовження діастоли (негативна хвонотпопна дія). Серцеві глікозиди сприяють уповільненню серцевого ритму, що призводить до поліпшення обмінних процесів у міокарді та кращого наповнення кров'ю камер серця. У строфантину та корглікону більш виразний систолічний, у препаратів наперстянки – діастолічний ефект.
• 3. Під дією серцевих глікозидів уповільнюється проведення імпульсів по провідній системі (негативна дромотоопна дія).
• 4. У терапевтичних і токсичних дозах серцеві глікозиди знижують автоматизм водія ритму – синусового вузла, що пов'язано з активацією блукаючого нерва. Зі збільшенням дози серцеві глікозиди підвищують автоматизм розташованих нижче відділів провідної системи міокарда.
На збудливість міокарда препарати також впливають неоднозначно: у терапевтичних дозах збудливість знижується, а зі збільшенням дози – підвищується (позитивна батмотпопна дія). Підвищення збудливості міокарда у поєднанні з пригніченням атрювентрикулярної провідності та підвищенням автоматизму волокон Пуркіньє призводить до виникнення гетеротропних (додаткових) осередків збудливості та розвитку екстрасистолій.
Кардіотонічна дія серцевих глікозидів нормалізує основні показники кровообігу: збільшується ударний і хвилинний об'єм серця, знижується венозний тиск, підвищується швидкість кровообігу, зменшується об'єм циркулюючої плазми крові. Послаблюються і зникають явища гіпоксії, зменшуються симптоми серцевої недостатності: задишка, набряки, ціаноз. Позитивним у дії серцевих глікозидів є їх властивість підвищувати коефіцієнт корисної дії роботи серця. Під впливом серцевих глікозидів серце виконує більшу роботу, але при цьому споживання ним кисню не підвищується, тобто воно працює більш економно.
Позасерцеві ефекти серцевих глікозидів є наслідком їх кардіотонічної дії. Посилення діурезу розглядається ж наслідок нормалізації кровообігу у великому колі та в нирках.
Дія серцевих глікозидів на артеріальний тиск неоднозначна. При порушенні кровообігу та зниженні AT інотропний ефект призводить до підвищення АТ. При серцевій недостатності з явищами гіпертензії серцеві глікозиди сприяють зниженню AT. При нормальному AT препарати не змінюють його рівень.
Серцеві глікозиди конвалії та горицвіту мають заспокійливу дію.
Показання до застосування та взаємозамінність
Хронічна серцева недостатність (препарати наперстянки, адонізид, кардіовален, мепросциларин).
Гостра серцева недостатність (дигоксин, ланатозид, строфантин G, строфантидину ацетат, корглікон).
Короткочасна терапія застійної серцевої недостатності (амринон, мілринон).
Вегето-судинний невроз (адонізид, кардіовален).
Побічні ефекти СГ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему“ на сторінці 2. Приємного читання.
