Після їди приймаються дифенілггропіну г/х, діетазину г/х, леводопа, наком, мадопар, амантадин, глудантан, бромокриптин; перед їдою – селегілін.
Порівняльна характеристика препаратів
Препарати, що підсилюють дофаміпергічпі системи мозку
Селегілін (юмекс) за хімічною структурою близький до ефедрину, але є специфічним інгібітором моноаміноксидази (МАО) типу Б. Препарат прискорює початок дії леводопи і подовжує його дію, у зв'язку з цим слід його приймати у поєднанні з леводопой), а також з мадопаром або накомом. Окрім хвороби Паркінсона, застосовують при симпатомиметичному паркінсонізмі.
Леводопа – метаболічний попередник дофаміну. Дія препарату спостерігається через тиждень і досягає максимуму через місяць.
Для гальмування надмірного декарбоксилювання дофаміну та збільшення загальної дози леводопи доцільно призначати леводопу в поєднанні з інгібіторами дофа-декарбоксилази.
Наком являє собою комбінацію леводопи та карбідопи (інгібітора декарбоксилази ароматичних амінокислот). При такому поєднанні швидше спостерігається лікувальний ефект і зменшується вираженість побічних реакцій. Препарат викликає пригнічення розкладу леводопи в крові та тканинах і підвищення її рівня в тканинах мозку, де остання перетворюється на дофамін.
Мадопар – комбінований препарат, який містить леводопу та інгібітор розкладу леводопи в крові та периферичних органах – бенсеразид. Це призводить до значного підвищення рівня дофаміну в мозку і зниження його в периферичних тканинах, що значно підвищує ефективність лікування, зменшує побічну дію.
Амантадин ефективний при паркінсонізмі різної етіології. Має М-холіноблокуючу дію. Застосовують також в тих випадках, коли леводопа протипоказана.
Глудантан менш токсичний, ніж амантадин, краще проникає крізь ГЕБ. Застосовується також як противірусний засіб при кон'юнктивітах.
Бромокриптин – напівсинтетичне похідне алкалоїду ріжків (ергокрипгину), є специфічним агоністом дофамінових Дгрецепторів і антагоністом Ді-рецепторів. Зменшує утворення пролакгину та гормону росту. Бромокриптин використовують разом з леводопою.
Препарати, які пригнічують холінергічні системи мозку, найчастіше застосовуються при паркінсонізмі, хоча за ефективністю значно полупаються леводопі.
Тригексифенідил має виражену центральну холінолітичну дію. Застосовується при всіх формах паркінсонізму. При тривалому застосуванні можуть виникати алергійні реакції та звикання.
Трипериден відрізняється від тригексифенідилу кращою переносимістю.
Дифенілтропіну г/х близький до атропіну, але сильніше впливає н ЦНС. Застосовується при паркінсонізмі і як периферичний холінолітик при виразковій хворобі шлунка, спастичних паралічах та ін.
Діетазин у порівнянні з дифенілтропіном г/х виявляє менш вираже ну периферичну холінолітичну активність, помірну антигістамінну, гангліоблокуючу і седативну активність.
Перелік препаратів
| INN, (Торговельна назва) | Форма випуску |
| Амантадин (Вігерит-К, Мідантан, ПК-Мерц) | капс., табл. 0,1; р-н д/інф. 0,04% |
| Бромокриптин (АлоБромокриптин, Абергін, Бромергон, Лактодель, Парлодел, Серокриптин) | табл., капс. 2,5; 10 мг |
| Глудантан | табл. 0,2 |
| Дифенілтропіну г/х (Тропацин) | табл. 0,01 |
| Діетазину г/х (Динезин) | табл. вкр. об. 0,1 |
| Леводопа (Допафлекс, Левопа) | табл., капс. 0,5 |
| Мадопар | капс. |
| Наком | табл. |
| Тригексифенідил (Апо-Трайгекс, Паркопан, Ромпаркін, Циклодол) | табл. 2; 5 мг |
| Трипериден (Норакін) | табл. 2 мг |
| Селегілін (Юмекс) | табл. 5 мг |
Аналептики
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби для лікування паркінсонізму“ на сторінці 3. Приємного читання.
