• 4. Огляд отоларинголога: виключення неалергічних хронічних захворювань носа, його вроджених вад, ускладнень.
• 5. Рентгенографія чи комп'ютерна томографія носа і навколоносових пазух.
Додаткові обстеження
• 1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).
• 2. Поглиблене шкірне обстеження (прик-тест) з відповідними моноалергенами (пилковими, побутовими, епідермальними, грибковими). За неможливості тестів in vivo – тести in vitro (визначення специфічного IgE).
• 3. В окремих випадках, коли шкірні проби з алергенами сумнівні, проводять провокаційні проби з суб'єктивною та об'єктивною реєстрацією погіршення носового дихання (звичайна та звукова риноманометрія).
• 4. Бактеріологічне дослідження зі слизової оболонки носа (для виключення інфекційного риніту).
• 5. Ендоскопічне обстеження порожнини носа (в разі патології, яку складно виявити іншим способом).
Лікування
Здійснюється комплекс заходів, спрямованих на усунення чи обмеження контакту з відповідними алергенами (пилковими, побутовими, епідермальними тощо). У разі професійного AP слід рекомендувати зміну професійної діяльності.
Допомога надається в амбулаторних умовах.
• 1. Сезонний алергічний риніт
• 1.1. У сезон пилкування
За ураження носа – застосування топічних антигістамінних препаратів, кромонів, у разі недостатньої ефективності – системних антигістамінних препаратів (бажано III покоління) або аерозольних ГКС. За комбінованого ураження – ринокон'юнктивальний синдром тощо – застосування антигістамінних препаратів III покоління або (за недостатньої ефективності) назальних ГКС, очних крапель з антигістамінними або гормональними препаратами.
1.2. Поза сезоном пилкування
Призначення специфічної імунотерапії (CIT) різними методами (парентеральним, ендоназальним, оральним).
• 2. Цілорічний алергічний риніт
• 2.1. За легкого перебігу та виявлення обмеженого кола причинних алергенів – призначення CIT різними методами (за потребою, на тлі попереднього лікування антигістамінними препаратами, кромонами, аерозольними ГКС).
• 2.2. За середньотяжкого та тяжкого перебігу – призначення аерозольних ГКС на 1-2 міс. (залежить від ефективності їх дії). У разі затухання клінічних проявів на тлі поступового скасування аерозольних ГКС – CIT різними методами. За неефективності CIT (визначається після закінчення основного курсу імунотерапії) – постійне чи періодичне лікування аерозольними ГКС.
За ускладнених форм AP рекомендується комплексне лікування таким чином:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Алергологія“ на сторінці 2. Приємного читання.
