Диференціальна діагностика гіпокромних станів
| Рівень сироваткового заліза | ↓↓ | ↓ |
| Загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові | ↑ | ↓ |
| Вміст феритину | ↓ | ↑↑ |
Зразки формулювання клінічного діагнозу:
• 1. Латентний залізодефіцит, аліментарна залізодефіцитна анемія середньої тяжкості.
• 2. Постгеморагічна залізодефіцитна анемія тяжкого ступеня.
• 3. Резорбтивна залізодефіцитна анемія середньої тяжкості.
Лікування
Лікування може проводитись амбулаторно і стаціонарно у лікувальних закладах 2 рівня надання медичної допомоги, за необхідності – у гематологічних відділеннях та поліклініках науково-дослідних установ.
Принципи терапії
• 1. Усунення причини, що зумовила виникнення дефіциту заліза.
• 2. Поповнення дефіциту заліза.
• 3. Профілактика рецидиву анемії.
Латентний залізодефіцит (преданемія)
• 1. За середньовікового рівня гемоглобіну і відсутності виражених відхилень лабораторних показників – організація раціонального харчового режиму з включенням продуктів, що містять достатню кількість заліза.
• 2. За рівня гемоглобіну, що наближається до нижньої межі вікової норми, зниження сироваткового заліза до 60 мкг/% та KHT 20% у дорослих і 16-17% у дітей– поряд з відновленням дієти показаний один із препаратів сірчанокислого заліза з розрахунку 1-2 мг/кг/добу протягом 30-45 днів + аскорбінова кислота 10-15 мг/кг/добу.
Критерії одужання: нормалізація балансу заліза, приріст гемоглобіну і його нормальний рівень на кінець року.
ЗДА (МЗД)
Єдиний ефективний метод – застосування залізозамісних препаратів. Шлях застосування – парентеральний та ентеральний. Перевага на початку лікування надається ентеральному шляху введення ліків.
Покази до парентерального застосування препаратів заліза: стан після резекції шлунка, тонкого кишечника, синдром порушення всмоктування, неспецифічний виразковий коліт, хронічний ентероколіт, абсолютна непереносимість препаратів заліза для ентерального застосування.
Протипоказання: гемохроматоз, талассемія, активний гепатит, ІХС, ГХ II- III ст., бронхоспастичний стан, гострий нефрит та загострення хронічного нефриту.
Курсова доза заліза складає 1000-3000 мг. Кількість парентерального заліза на курс лікування можна розрахувати за формулою Gailani (1992): Залізо (мг) = (Нв нормальний – Не хворого) х маса (кг) х 0,221 + 1000.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гематологія“ на сторінці 5. Приємного читання.
