– б) гематурія, коли в полі зору більше 3 еритроцитів у загальному аналізі сечі та більше 1000 еритроцитів в 1 мл сечі у дослідженні за методикою Heчипоренка;
– в) циліндрурія (гіалінові, зернисті, воскоподібні).
• 2. Нефротичний: масивна протеїнурія – втрата нирками білка не менше 3,5 г на добу, гіпоальбумінемія, гіперхолестеринемія, набряки.
• 3. Гіпертензивний.
Якщо через 1-1,5 року від початку захворювання на ГГН зберігається хоча 6 незначний сечовий синдром, а тим більше екстраренальні ознаки (набряки та гіпертензія), це вказує на перехід ГГН у вторинно-хронічний ГН.
Швидко прогресуючий ГН (раніше виділявся як підгострий) – самостійне захворювання, яке зустрічається порівняно рідко (1-2% випадків усіх ГН) і характеризується тяжким перебігом зі швидким розвитком (у середньому через 15 тижнів) НН.
Зразки формулювання діагнозу
• 1. Гострий гломерулонефрит із сечовим синдромом.
• 2. Хронічна хвороба нирок III ст., гломерулонефрит із нефротичним синдромом, артеріальна гіпертензія II ст., фаза загострення.
• 3. Хронічна хвороба нирок II ст., гломерулонефрит, нефротичний синдром, артеріальна гіпертензія II ст., анемія середньої тяжкості.
• 4. Швидко прогресуючий гломерулонефрит, нефротичний синдром, артеріальна гіпертензія І ст., анемія середньої тяжкості.
• 5. Хронічна хвороба нирок IV ст., гломерулонефрит із сечовим синдромом, фаза загострення.
• 6. Хронічна хвороба нирок II ст., гломерулонефрит із сечовим синдромом, гіпертензивна стадія, фаза ремісії.
Лікування
Важливим фактором є рання госпіталізація з необхідністю суворого ліжкового режиму, дієта з обмеженням рідини, натрію, калію та білка, забезпеченням достатнього калоражу та вмісту вітамінів (стіл №7).
Медикаментозна терапія поділяється на симптоматичну (посиндромну) та патогенетичну.
Посиндромна терапія передбачає застосування гіпотензивних, сечогінних, серцевих та інших лікарських препаратів.
Патогенетична терапія з урахуванням варіанту ГН
| ГГН із сечовим синдромом | ||||
| Антибактеріальні препарати з малою нефротоксичністю: · пеніцилін або напівсинтетичні пеніциліни; макроліди; інтерферон. · За наявності інфекції – перехід на біцилін-3, 5. · Антиагрегантна та антикоагулянтна терапія у випадках порушення гемостазу. | У загальноприйнятих дозах | 10 днів 6 міс. | ||
| ГГН із сечовим синдромом та гематуричним компонентом | ||||
| Все вищеперераховане + мембраностабілізуюча терапія. Препарати призначаються послідовно (через 2-3 дні) для диференціації можливих побічних реакцій. | ||||
| Унітіол | 5% 5,0 мл в/м щоденно | 1 міс. | ||
| Димефосфон | 100 мг/кг/добу | 1 міс. | ||
| Делагіл, плаквеніл | 0,25 мг 2 рази на добу з переходом по 0,25 мг на добу | 5–12 міс. | ||
| а-токоферол | 50 мг на добу | 5–12 міс. | ||
| ГГН з нефротичним синдромом | ||||
| І етап: ГКС – преднізолон або метилпреднізолон | 1 мг/кг/добу з наступним зниженням до 2,5 мг щотижня | 4–6 тижнів | ||
| ІІ етап: ГКС – преднізолон або метилпреднізолон · Цитостатики: · хлорбутин; циклофосфамід; імуран (азатіоприн); меткалтопурин; лейкеран | 0,5 мг/кг | 6 тижнів до ліквідації або зменшення симптомів | ||
| 6 тижнів до ліквідації або зменшення симптомів | ||||
| 0,2 мг/кг на добу | ||||
| 2 мг/кг на добу | ||||
| 2–3 мг/кг на добу | ||||
| 0,2 мг/кг на добу | ||||
| НІ етап (підтримуюча терапія): ГКС – преднізолон або метилпреднізолон Цитостатики: · – хлорбутин або циклофосфамід | 0,5 мг/кг через добу зі скасуванням 5 мг щомісяця | |||
| 0,1 або 1 мг/кг щоденно | 4–6 міс. | |||
| Швидко прогресуючий ГН – 4-компонентно терапія: | ||||
| ГКС: преднізолон | 90–120–150 мг на добу | До отримання ефекту | ||
| або пульс-терапія | 1–1,5 г на добу в/в за 10–20 хв. | 3 дні | ||
| + цитостатики і цитофосфамід | 150–200 мг на добу | До отримання ефекту | ||
| + антикоагулянти: гепарин | 20–30 тис. ОД на добу | До отримання ефекту | ||
| + антиагреганти: курантил | 200–400 мг на добу | До отримання ефекту | ||
| ХГН із сечовим синдромом | ||||
| Курантил, трентал | У звичайних дозах | 1 міс. | ||
| Делагіл, плаквеніл | 0,25 на ніч | 1 міс. | ||
| Вольтарен | 75–100 мг на добу | 2–3 тижні | ||
| ХГН із нефротичним синдромом | ||||
| І етап: ГКС | ||||
| Ii етап: за відсутності ефекту додати цитостатики | ||||
| НІ етап: за високої активності призначають 4-компонентну терапію | ||||
Протипоказанням щодо преднізолону є виражена АГ та гематурія.
За неможливості контролю за побічною дією препаратів безпечними у лікуванні ГН є НПЗП (вольтарен), курантил та делагіл в оптимальних дозах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гломерулонефрит“ на сторінці 2. Приємного читання.
