• ДПК;
• постпілоричні.
К 28 – гастроєюнальна виразка включно з виразками або ерозіями:
• анастомозу;
• гастроєюнальна;
• гастроколька – єюнальна;
• гастроінтестинальна;
• маргінальна виразка стоми.
Діагностика
Неускладнена ПВ
Базується на:
• 1) клініко-знамнестичних критеріях: періодичність, ритмічність, сезонність соматичного больового синдрому або печії; локальна болючість та позитивний симптом Менделя в епігастральній або пілородуоденальній ділянці, зв'язок виникнення болю із вживанням їжі ("голодний", "нічний", ранній, пізній);
• 2) фіброгастроскопічних критеріях: в активній стадії наявність виразкового дефекту слизової оболонки або незрілого "червоного" рубця; у стадії рубця наявність "білого" рубця; з можливими супутніми морфологічними змінами: гастрит і дуоденіт; атрофія слизової оболонки; кишкова метаплазія; ерозії та поліпи; синдром гастроезофагеального або дуоденогастральний рефлюкс (ДГР); порушення секреторної та моторної функції шлунка;
• 3) встановлення наявності Н. pylori. Для первинної діагностики Hp можуть використовуватись усі існуючі методи: швидкий уреазний тест, уреаз- ний дихальний тест з 13С-сечовиною, гістологічний та цитологічний, бактеріологічний метод з виділенням чистої культури та визначенням чутливості до антибіотиків, імунологічні методи (виявлення антигену Н. pylori в калі (слині, зубному нальоті, сечі), в крові за допомогою імуноферментного аналізу; молекулярно-генетичні (полімеразна ланцюгова реакція – ПІДР, біоптатів слизової оболонки шлунка для виявлення Hp та ПЦР для верифікації штамів Hp (генотипування), в тому числі молекулярно-генетичних особливостей, визначення ступеня їх вірулентності та чутливості до кларитроміцину.
Фекальний антигенний тест (ФАТ) за діагностичною точністю еквівалентний уреазному дихальному тесту з ІЗС-сечовиною (рівень доказовості А, 1а).
Але негативний результат дослідження може враховуватись тільки за умови відсутності лікування інгібіторами шлункової секреції менше ніж за 2 тижні, та антибактеріальними препаратами протягом 1 місяця перед проведенням тесту. Виключенням є метод визначення антитіл в крові, що може бути критерієм наявності інфекції на тлі прийому антисекреторних препаратів. Саме тому, його не слід використовувати для оцінки ефективності ерадикації. У випадку недавнього застосування антибіотиків, антисекреторних препаратів, кровотечі, атрофії, раку шлунка можна застосовувати серологічний метод з визначеням тільки lgG-антитіл (рівень доказовості В, 2b).
Оцінка ефективності антигелікобактерної терапії проводиться не раніше ніжчерез4 тижні після закінчення лікування антибіотиками, препаратами вісмуту та інгібіторами протонної помпи основними методами 13С-сечовинним дихальним тестом або моноклональним ФАТ (рівень доказовості А, 1а).
Вивчення чутливості Hp до антибіотиків слід застосовувати: перед призначенням стандартної потрійної терапії в регіонах з високою кларитроміцинрезистентністю, перед призначенням терапії 2 лінії у всіх регіонах, у випадку невдачі терапії 2 лінії (рівень доказовості D, 5).
Коментар. За неускладненої дуоденально! виразки після курсу ерадикаційної терапії продовження антисекреторноі терапії за допомогою ІПП не вимагається (рівень доказовості А. 1а) за виразкової кровотечі ерадикаційну терапію рекомендовано починати відразу після відновлення перорального харчування (рівень доказовості А, Ib).
• 4) інтрагастральній рН-метрії з метою оцінки кислотоутворюючої функції (експрес-метод) та багатогодинному або добовому моніторуванні pH для індивідуального добору певного препарату чи дози на підтримку оптимального рівня pH (3,0 протягом 16-18 год. на добу; у разі ерадикаційної терапії – не менше 5,0);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гастроентерологія“ на сторінці 2. Приємного читання.
